Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Лікування гемангіоми.

Лікування. Для лікування гемангіом застосовують різні способи терапії в залежності від форми, розміру, локалізації пухлини та віку дитини: промивання гемангіоми склерозуючими речовинами (введення різних хімічних речовин, соляна, сірчаста, саліцилова, азотна, оцтова, молочна кислоти, 15- 20%, розчин 1,5 хлористого заліза, 70%-50% етиловий спирт, 10% розчин хлористого кальцію, преднізолон та інші), видалення пухлини, перев’язка привідних та відвідних судин пухлини, електрокоагуляція, гальваноакустика, електродесинація (через гемангіому пропускають струм великої напруги та низького амперажу), електроліз пухлини, променеву терапію.

Капілярні форми гемангіом невеликих розмірів лікують за допомогою електрокоагуляції, кріодеструкції, склерозують 70® спиртом, преднізолоном (особливо, якщо гемангіома розташована на слизовій оболонці губ, на віях, підочних ділянках).

Для склерозування невеликих за розміром гемангіом використовується метод П.В. Ходоровича: розчином трихлороцтової кислоти разом з 2% розчином дікаїну (у співвідношенні 5:1) обколюється пухлина з різних позицій. Одноразова доза не перевищує 0,02-0,06 мл. Метод склерозуючої терапії оснований на виникненні асептичного запалення внаслідок хімічного опіку тканини судинного утворення із подальшим рубцюванням. Невеликі за розміром гемангіоми видаляють без попереднього склерозування. Якщо капілярні гемангіоми достатньо великі (займають 1-2- 3 ділянки обличчя), то поєднуються склерозуюча терапія та хірургічні прийоми. Останні водночас передбачають пластику дефекту місцевими тканинами (за Шимановським Ю.К., клапоть на ніжці, вільна пластика шкіри). Особливі труднощі в лікуванні являють собою “винні плями”, які дуже стійкі і при їх склерозуванні не отримують бажаного ефекту. Тому частіше такі форми гемангіом опромінюють у 14-15 років, при цьому використовують низьковольтні рентгенівські прилади (“букі” — промені) з малих відстаней, кратність експозиції 2-5 хв. Якщо є можливість та місцеві умови, їх можна поетапно видаляти, замінюючи шкірний дефект місцевими тканинами.

Основний вид лікування кавернозних гемангіом — це склерозуюча терапія згаданими вище хімічними речовинами. Методика проведення цього виду терапії така: пухлина блокується з усіх сторін, щоб хімічна речовина, не розповсюджувалась по навколишнім тканинам. Потім, за методиками Ю.И. Бернадського (аспіраційно-інєкційно або промиваючи пухлину) в гемангіому частіше вводять 70'’ спирт, 10% кальцію хлористого та інше, а потім її промивають фізіологічним розчином. Після цього накладають пов’язку , яка щільно давить на тканини. Таким чином в порожнині гемангімі викликають асептичне запалення та подальше її запустіння.

Але існує категорія дітей (як правило, це хворі до першого року, ослаблені, із супутніми захворюваннями), у яких неможливо проводити в цей період склерозування пухлини, У таких дітей, як палеотивний етап, використовують прошивання пухлини за Крогіусом (для механічного виштовхування крові з порожнини пухлини), а після цього проводять склерозуючу терапію. Потім, за необхідністю, проводять усунення вторинної деформації м’яких тканин. При швидкому рості кавернозної гемангіоми та неефективному склерозуванні на першому етапі лікування використовують опроміння пухлини (2-3 сеанси, сумарна доза до 25-30 ГР.) Методом вибору при лікуванні кавернозних гемангіом у дітей є введення в пухлину клею КЛ-3 (чатіше при локалізаціїї в щелепі), який заповняє всю порожнину пухлини, а потім протягом б місяців повільно розсмоктується і, таким чином, викликає запустівання каверн.

Мішані гемангіоми, в основному, потребують хірургічного втручання — видалення. Це проводиться з урахуванням особливостей локалізації пухлини, та ії об’єму. Так, найулюбленішою локалізацією цих форм гемангіом є привушна ділянка, де розташована привушна слинна залоза, проходить лицевий нерв, знаходиться густа сітка кровоносних судин. Тому, робота хірурга в ЦІЙ ділянці ускладнена. При видаленні гемангіоми намагаються зберегти нервові стовбури, які проходять через пухлину (інакше виникає післяопераційний парез мімічних м’язів на оперованому боці). Відновлення функції facialis у дітей відбувається швидше і у більш повному об’ємі ніж у дорослих. Діти із мішаними формами гемангіом частіше послаблені, анемічні тому одразу проводити хірургічне видалення пухлини протипоказано. В цих випадках використовують спочатку прошивання пухлини за Крогіусом, щоб зменшити швидкість ії росту і можливість крововтрати, а потім проводять операцію.

При розташуванні гемангіоми в декількох ділянках та швидкому рості призначають опромінення пухлин, яке проводять в умовах ренгенрадіологічного відділення онкологічного інституту, а вже потім її хірургічне лікування. Таким чином, лікування гемангіом щелепно-лицевої ділянки у дітей багатоетапнє та частіше комбіноване. Діти до року найбільш складні в плані вибору методики лікування. Наслідками гемангіом можуть бути деформації м’яких тканин, щелеп які потребують корегуючих пластичних операцій, ортодонтичного лікування.

Система Orphus

Другие статьи

Діагностика анкілозів СНЩС у дітей.

Ступінь рухомості головки нижньої щелепи визначається шляхом пальпації її попереду козелка вуха і через передню стінку зовнішнього слухового проходу. При фіброзному анкілозі відчувається ледь помітна рухомість головки нижньої щелепи, чого не має при кістковому анкілозі.

Отдельный обвивной шов в хиругической практике.

Хотя непрерывный обвивной шов довольно часто является продолжением ушивания ран в области бугристости или ретромолярной области, его можно начинать с простого узла в области последнего сосочка (вестибулярного, небного или язычного). Затем шов продолжают в следующем межзубном пространстве таким образом

Ушивание надкостницы.

Ушивание с захватом надкостницы требует хороших мануальных навыков как при работе с лоскутом, так и с шовным материалом. При выполнении данной методики необходимо пользоваться маленькими иглами (Р-3), тонкими нитями (от 4-0 до 6-0) и соответствующим иглодержателем. Техника При наложении швов с захватом надкостницы используют 5 приемов (Chaiken, 1977)

Капілярна, кавернозна та мішана гемангіома.

Капілярна гемангіома розташовується частіше в щічній та очній ділянках, рідко — в інших ділянках обличчя та задньої поверхні шиї. На вигляд — багрова пласка пляма з чіткими межами. Забарвлення новоутворення різко блідне, при натисканні іноді зникає (так званний симптом спустошення та наповнення).

Аспирационная пневмония. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Аспирационная пневмония — воспаление легких, возникающее в результате аспирации зуба, части протеза, оттискной массы и других инородных тел, биологических жидкостей (слюна, кровь), рвотных масс, гнойного отделяемого из ран челюстно-лицевой области у раненых и оперированных больных.

Перелом нижньої щелепи.

До 2,5 років частіше зустрічається перелом альвеолярного паростка за типом "зеленої гілки", які швидко загоюються і не потребують негайної репозиції.