Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Лабораторні методи дослідження. Частина 3.

Діагноз алергічних захворювань оснований на комплексному обстеженні хворого з використанням алергологічних, спеціальних і загальноклінічних методів дослідження (В. М. Сидельников і співавт., 1985). Особлива увага при цьому приділяється ретельному збору алергологічного анамнезу.

Лабораторні методи дослідження. Частина 2.

Біохімічні методи дослідження. Для вивчення характеру гомеостазу ротової порожнини, визначення факторів ризику виникнення захворювань зубів, пародонта та слизової оболонки ротової порожнини використовують біохімічні методи дослідження.

Лабораторні методи дослідження. Частина 1.

Для встановлення діагнозу, підтвердження етіологічної ролі збудника, визначення стану імунної системи додатково використовують лабораторні методи дослідження.

Люмінесцентна діагностика.

Стоматоскопія. Метод люмінесцентної діагностики оснований на властивостях тканин до зміни їх природного забарвлення під впливом ультрафіолетових променів. Властиву тканинам здатність до відсвічування називають власною флуоресценцією.

Електроодонтометрія.

Електроодонтометрія, або визначення чутливості пульпи зуба до електричного струму, є одним із методів діагностики карієсу та його ускладнень. Метод ґрунтується на нанесенні подразника електричним струмом і діагностуванні найменшої (порогової) сили струму, яка спричиняє відчуття (слабкий біль).

Узагальнюючий індекс стану тканин пародонта і необхідності їх лікування (CPITN).

При позначенні зуба рекомендується назвати номер квадранта, а потім номер зуба. З метою дослідження ротову порожнину поділяють на 6 секстантів, які визначають зубами з кодовими номерами 18-14,13-23,24-28,38-34,33-43,44-48. Секстант оглядають тільки в тому разі, якщо в ньому є два і більше зубів і немає показань до їх видалення.

Індекси для оцінки стану тканин пародонта.

Індекс РМА (папілярно-маргінально-альвеолярний)запропонований. Masser і модифікований Parma у 1960 p. Використовується для оцінки запального процесу ясен.

Гігієнічні індекси.

Для визначення спрощеного індексу гігієни ротової порожнини Green – Vermillion(1964) фарбують вестибулярні поверхні 16,11,26,31 і язикові поверхні 36,46 зубів розчином Шиллера – Писарєва або іншим йодвмісним розчином. На досліджуваних поверхнях спершу визначають зубний наліт – Debris – index (DI), а потім зубний камінь - Calculus – index(CI).

Клінічне визначення резистентності емалі.

Для визначення резистентності емалі зубів до карієсу застосовують тест емалевої резистентності (ТЕР-тест; В. Р. Окушко, Л. І. Косарева, 1983). Він дозволяє встановити функціональну резистентність емалі щодо кислоти. Тест може бути використаний як первинно-діагностичний, а також для об'єктивної оцінки ефективності ремінералізуючої терапії під час диспансерного спостереження та лікування хворих.

Клінічні та спеціальні методи обстеження дослідження у дитячій стоматології. Інструментальні методи обстеження.

Після огляду проводять перкусію та зондування зубів. Інструментальну перкусію здійснюють ручкою пінцета чи зонда у вертикальному і горизонтальному напрямках. Дослідження виконують акуратно, щоб не спричинити різких больових чи неприємних відчуттів у дитини.

Клінічні та спеціальні методи обстеження дослідження у дитячій стоматології. Огляд і пальпація.

Огляд є одним із головних способів діагностики стоматологічних захворювань, який дозволяє отримати об'єктивні дані щодо конкретної хвороби. Для підвищення інформативності обстеження треба послідовно оглянути дитину з урахуванням загального стану і фізичного розвитку, постави, міміки, стану органів ротової порожнини у спокої та під час функціонального навантаження (жування, дихання, ковтання, мовлення).

Клінічні та спеціальні методи обстеження дослідження у дитячій стоматології.

Під час першого відвідування пацієнта знайомство з ним починають з опитування. У процесі опитування слід з'ясувати паспортні дані, скарги хворого, історію розвитку захворювання, його тривалість і застосовані методи лікування, історію розвитку дитини, перенесені і супутні хвороби, наявність шкідливих звичок.

Клинические и специальные методы исследование в детской стоматологии. Часть 3.

Внутриротовая рентгенография - используется для изучения состояния тканей пародонта (ткани, окружающие зуб). Однако эта методика имеет ряд недостатков, основным из которых является высокая лучевая нагрузка. Кроме того, она не дает абсолютно достоверных сведений о состоянии пародонта.

Клинические и специальные методы исследование в детской стоматологии. Часть 2.

Анамнез жизни (аnamnesis vitae). Сведения о жизни больного имеют большое значение для выяснения характера настоящего заболевания и установления причин и условий его возникновения.

Клинические и специальные методы исследование в детской стоматологии. Часть 1.

При обследовании стоматологического больного применяют основные и дополнительные методы обследования:

Основные принципы применения и проведения физиопроцедур у детей. Часть 2.

Трехлопастный активный электрод (анод) в виде полумаски Бергонье помещают на пораженную половину лица, охватывая зону расположения трех ветвей тройничного нерва, второй электрод (катод) размером. 10X20 см — на противоположное плечо. Сила тока 2—5 А, продолжительность процедуры 8—12 минут, число их на куре 10—12 (в зависимости от возраста). Детям электроды прибинтовывают.

Основные принципы применения и проведения физиопроцедур у детей. Часть 1.

Эффективность применения физических факторов зависит от поведения ребенка, его настроя и осознанности в приеме процедуры, от обстановки, в которой проводится лечение. В физиотерапевтическом кабинете должна быть соответствующая мебель, картины

Анатомо-физиологические особенности тканей челюстно-лицевой области, определяющие своеобразие применения физических факторов у детей.

Для рационального использования физических факторов в детской стоматологии следует учитывать своеобразие возрастной реактивности детского организма вообще, покровов лица и полости рта, в частности. Кожный покров лица и слизистой оболочки полости рта в первую очередь подвергается воздействию физических факторов.

Травми зубів. Таблиця. Стандарти лікування.

Характерний крововилив в пульпу внаслідок розриву судинно-нервового пучка. Несильний біль в зубі, перкусія позитивна, є незначна рухливість зуба

Переломи щелеп. Клініка, діагностика, методи лікування.

Переломи щелеп у дітей зустрічаються рідко і становлять за даними різних авторів від 2,6% —1,5% —1 %. Частіше цей вид травми відбувається в 10—12 років. Така статистика обумовлена анатомо-фізіологічними особливостями будови щелеп в дитячому віці (більш еластична кістка, потовщена окістя, наявність зон росту, зачатків постійних та тимчасових зубів в щелепі).

Класифікація ВОЗ травм постійних зубів у дітей.

Серед усіх травм зубів вивихи непостійних (НЗ) посідають перше місце (до 50%), на другому місці переломи постійних (ПЗ) без розкриття порожнини зубів і на третьому — вивихи ПЗ.

Класифікація, клініка, діагностика, методи лікування травм зубів.

Травма зубів зустрічається в різних вікових групах, але найчастіше вона відбувається у 2—3 та 8—11 років. Різці травмуються частіше ніж моляри та премоляри, ураження останніх супроводжується, як правило, переломом щелепи. Фронтальні зуби верхньої щелепи травмуються частіше, ніж нижньої щелепи. Існують різні класифікації травм зубів.

Класифікація пошкоджень твердих тканин ЩЛД у дітей.

Вилицевого комплексу: вилицева кістка; вилицева дуга (із зміщенням та без, з косметичними порушеннями, з функціональними порушеннями, з косметичними та функціональними порушеннями).

Опіки. Клініка, діагностика, методи лікування.

У дітей частіше виникають глибокі ураження шкіри в віці 1 — 5 років. Чим молодша дитина, тим важче протікає опікова хвороба. Течія опікової хвороби залежить від площини ураження. У дітей для визначення площини опіків використовують модифіковане правило дев'яток.

Укушені рани. Клініка, діагностика, методи лікування.

Укушені рани обличчя мають свої особливості при хірургічній обробці. По-перше, одразу після укусу треба ретельно обробити рану 10% розчином господарчого мила. По-друге, як правило, це рани зі рваними розчавленими краями, тому нежиттєспроможні їх шари треба видалити. По-третє, укушені рани треба дренувати, протягом 5 — 7 діб, за винятком неглибоких ран.

Клініка травм м'яких тканин обличчя та порожнини рота у дітей.

Для ран м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки є свої особливості, які визначаються тим, що обличчя — це ділянка концентрації усіх органів відчуття (зору, слуху, нюху), яка близько розташована до ЦНС. Обличчя має велике -естетичне значення для людини, тому травмування його переноситься дуже важко.

Особливості перебігу та лікування травматичних пошкоджень м яких тканин та кісток щелепно-лицевої ділянки у дітей.

Мета заняття: навчити студентів методам обстеження, діагностики та лікування пошкоджень м'яких тканин, зубів та щелеп у дітей.

Чистим зубки.

Каждый из нас делает все возможное, чтобы сберечь здоровье зубов до глубокой старости. Не стоит упускать из вида, что в уходе нуждаются как молочные, так и коренные зубы. От состояния молочных зависит здоровье коренных.

Поступление соединений фтора в организм и их метаболизм.

Соединения фтора содержатся в питьевой воде, почве (80-100: млн), воздухе (0,1- 1,3 мкг/м3) и в различной концентрации в продуктах питания. Например, содержание фторидов в питьевой воде в Германии составляет 0,02-1,8 мг/л (= parts per million). Лишь в нескольких регионах страны оно превышает 0,5 млн.

Систематизация постоянных и временных зубов.

Грузинская медицинская терминология и правила документации на грузинском языке находятся на этапе структурирования и совершенствования, причем по некоторым направлениям многие вопросы должны отвечать международным стандартам и в тоже время — соответствовать национальному законодательству и лингвистическим нормативам.

Доброякісні пухлини м’яких тканин ЩЛД у дітей.

Пухлини у дітей мають здебільшого дизонтогенетичне походження, тобто виникають внаслідок порушення генетичних програм внутрішньоклітинного ділення або процесу розвитку та диференціації зародка. Більшість пухлин клінічно проявляється до 5 років.

Ураження скроневонижньощелепового суглобу (СНСЩ). Лікування.

Для зняття почуття втомленості та болісного спазму жувальних м’язів пацієнту рекомендують позбутися шкідливих звичок, систематично проводити лікувальну фізкультуру, масаж жувальних м'язів, різноманітні теплові процедури у вигляді гарячих вологих компресів з наступним широким відкриванням рота, використовувати фізіотерапію, електричну стимуляцію, ультразвук та  інші методи.

Клініка БД СНЩС.

У багатьох пацієнтів БД починається з клацання  СНЩС або надмірної рухливості голівки суглобового відростка. Патогномонічним симптомом є симптом щигля під час їжі, при широкому відкриванні рота та закриванні його. У момент відкривання рота спостерігається бокове зміщення нижньої щелепи (девіація).

Функціональні розлади, больова дисфункція СНЩС

БД СНЩС зустрічається часто у підліткі 12-14 років. У пубертатному періоді виникає та завершується низка морфологічних та психомоторних процесів, які суттєво відрізняють підлітків від дітей та дорослих. У цей період в організмі виникають фізіологічні відхилення, які розцінюють як “патологію пубертатного віку”: порушення співвідношення структури та фінкції

Клінічні особливості анкілозів СНЩС у дітей.

У дитячому віці захворювання характеризується повною втратою рухів щелепи та її недорозвитком у поздовжних розмірах. Неодмінним симптомом анкілозу є стійке повне або часткове обмеження розкривання рота та повна відсутність бічних рухів нижньої щелепи.

Ураження скроневонижньощелепового суглобу (СНСЩ).

Анкілоз -.фіброзне або кісткове зрощення суглобових поверхонь, яке обумовлено частковим або повним зникненням суглобових щілин. Розрізняють анкілози повні та часткові, кісткові та фіброзні, однобічні (93%) та двобічні (7%), надбані та вроджені, запальні та травматичні.

Лікування кіст у дітей.

При лікуванні кіст щелеп застосовують дві методики операції – цистотомія (за Парч I) та цистектомія (за Парч II). На відміну від дорослих, у дітей частіше використовується  цистотомія. При радикулярних кістах від тимчасових зубів “причинний” зуб видаляється.

Діагностика одонтогенних запальних кіст щелеп.

Діагноз базується на даних анамнезу, клінічного прояву захворювання,  рентгенографії щелеп, пункції. Для підтвердження діагнозу проводять рентгенографію щелепи у необхідній укладці (на нижній щелепі – за Генішем, на верхній – внутрішньоротові знімки: прицільний та у аксіальній проекції).

Одонтогенні запальні кісти щелеп. Особливості клінічного перебігу одонтогенних запальних кіст щелеп у дітей.

У дітей частіше зустрічаються кісти запального походження – радикулярні та фолікулярні. Це доброякісні пухлиноподібні утворення, які складаються із зрілих клітинних елементів. Найбільша кількість їх спостерігається у віці 7-12 років, в період зміни тимчасових зубів, але можуть бути і в 4-5 років.

Одонтогенні та неодонтогенні фурункули, карбункули, абсцеси та флегмони щелепно-лицевої ділянки у дітей. Часть 2.

Флегмона підорбітальної ділянки – частіше від бічних різців, іклів та премолярів, через розповсюдження інфекції з щічної ділянки та бічних відділів носу. Рано з’являється інфільтрат та набряк повік та вилицевої ділянки, верхня губа нерухома.

Одонтогенні та неодонтогенні фурункули, карбункули, абсцеси та флегмони щелепно-лицевої ділянки у дітей.

У дітей пік захворюваності одонтогенними абсцесами та флегмонами припадає на 9-12 років – змінний прикус, коли висока інтенсивність ураження тимчасових зубів карієсом сполучається з високою ураженістю останнім перших постійних молярів. Захворювання на абсцеси та флегмони зростає у літньо-осінній період.

Удаление молочных зубов у детей. Как сделать правильный выбор.

Несмотря на общее снижение интенсивности заболеваемости детей кариесом, еще встречаются дети, подверженные кариозному разрушению зубов. Поэтому для всех практикующих стоматологов важно знать обо всех методах профилактики и лечения молочных зубов. Сохранение молочных зубов в молочном прикусе  важно как для развития зубного ряда

Особенности местной анестезии у детей.

Местная анестезия является одной из самых распространённых процедур в стоматологической практике, а местные анестетики - одними из наиболее часто используемых лекарственных препаратов. В арсенале врача-стоматолога это

Болезнь Дауна. Стоматологическое лечение.

Лицо больного одутловатое, губы толстые, в трещинах, эпителий красной каймы губ шелушится. Сравнительно часто отмечают складчатый язык с глубокими бороздами, иногда длинный язык выступает изо рта, сосочки гипертрофированы

Три вида оказания стоматологической помощи детям, страдающим эпилепсией.

Первая группа (дети с ремиссией основного заболевания). В нее входят пациенты как с парциальными, так и генерализованными формами эпилепсии, получающие адекватную

Особенности стоматологических вмешательств у детей с эпилепсией.

Большое внимание при проведении стоматологического вмешательства следует уделять лечению основного заболевания. Ведущими в данном случае выступают противосудорожные препараты, имеющие ряд побочных

Стоматологическая помощь детям с эпилепсией.

Стоматологическая помощь детям с эпилепсией имеет свои особенности и сложности. Судорожные приступы могут быть спровоцированы проведением обезболивания.У больных эпилепсией регистрируют снижение минеральной плотности

Особенности стоматологических вмешательств при детском церебральном параличе.

Оказание стоматологической помощи детям с врожденными пороками развития ЦНС и опорно-двигательного аппарата (ДЦП) необходимо осуществлять в стоматологических кабинетах

Патологические состояния челюстно-лицевой области у детей с детским церебральным параличем.

С наибольшей частотой встречается кариес и его осложнения. Наибольшая интенсивность кариеса характерна для больных с тяжелым поражением ЦНC

Полость рта у детей при заболеваниях эндокринной системы.Часть 2

Среди множества эндокринопатий, сопровождающихся различной стомато­логической симптоматикой и часто не укладывающихся в рамки нозологи­ческих единиц, следует отметить нарушения функции коры

Полость рта у детей при заболеваниях эндокринной системы.Часть 1

Основным проявлением патологического функционирования эндокринной системы детского организма в области полости рта и лица являются пороки развития. Частота различных аномалий

Полость рта у детей при болезнях крови

Слизистая оболочка полости рта имеет обильное кровоснабжение. Изменения слизистой полости рта при заболеваниях крови обусловлены прежде всего изменениями в составе крови. К последним относятся снижение количества форменных элементов крови

Изменения слизистой оболочки полости рта при остром лейкозе.

Реактивные изменения вокруг язв выражены слабо. Локализация язв может быть самой различной: слизистая щек, дна полости рта, десен, языка, миндалин, мягкого нёба. Язык зачастую отечен, покрыт

Полость рта у детей при болезнях органов дыхания

Ротовая область имеет тесную анатомо-физиологическую и функциональную взаимосвязь с органами дыхания. В полости рта воздух очищается, согревается, увлажняется и обезвреживается. Таким

Изменения слизистой оболочки полости рта при остром лейкозе. Острый лимфобластный лейкоз.

При исследовании детей с острым лимфобластным лейкозом выявляют выраженные нарушения состояния СОПР вследствие лечения химиотерапевтическими препаратами. Изменения при химиотерапевтическом

Полость рта у детей при сердечно-сосудистых заболеваниях. Ревматизм.

Изменения полости рта при различных сердечно-сосудистых заболеваниях могут быть одинаковыми (цианоз, отечность, поражения губ и др.), и в то же время .течение стоматологических заболеваний при.

Изменения слизистой оболочки полости рта при хроническом лейкозе.

При хронических лейкозах изменения в полости рта носят стертый характер и проявляются более ярко при обострении заболевания и в терминальной стадии.При заболеваниях крови, связанных с патологией

Полость рта у детей при сердечно-сосудистых заболеваниях Синдром Ослера-Рандю, Рейтера, Паркса Вебера.

Синдром Ослера-Рандю — семейный геморрагический ангиоматоз. Начинается в детском возрасте и выражается в очаговом расширении капилляров в виде

Изменения слизистой оболочки полости рта при геморрагическом диатезе.

Геморрагический диатез объединяет различные заболевания [болезнь Верльгофа, гемофилию (А, В), геморрагический васкулит и др.], основным симптомом которых является повышенная кровоточивость.

Полость рта у детей при болезнях органов дыхания

Ротовая область имеет тесную анатомо-физиологическую и функциональную взаимосвязь с органами дыхания. В полости рта воздух очищается, согревается, увлажняется и обезвреживается.

Полость рта у детей при болезнях желудочно-кишечного тракта. Язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки.

Период ремиссии язвенной болезни у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки (ЯБДК) в 50% случаев обнаруживают изменения слизистой оболочки

Изменения в полости рта у детей при общесоматических заболеваниях.

Выраженность и степень этих изменений зависит от тяжести и продолжительности соматического заболевания. Данные изменения в большинстве случаев ликвидируются без вмешательства