Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Хімічні засоби знезараження. Механізм дії дезінфікуючих речовин на мікроорганізми.

Механізм дії дезінфікуючих речовин складається із:
1) взаємодії між цією речовиною і мікробною клітиною, а також з навколишнім її середовищем (органічними і неорганічними речовинами);
2) проникнення (дифузії речовини через оболонку всередину клітини);
3) взаємодії речовини зі складовими частинами клітини.
Ці явища самі по собі дуже складні і залежать, з одного боку, від природи і хімічної будови дезінфікуючої речовини, її фізичного стану (тверда, рідка, газоподібна), а з іншого боку - від проникності оболонки мікробної клітини, яка обумовлює якість осмосу, дифузії та інших фізико - хімічних явищ. Ступень проникності оболонки у свою чергу залежить від її структури і від наявності в ній тих чи інших біологічних речовин, які перешкоджають проникненню у клітину сторонніх речовин.
Слід зазначити, що багато питань щодо механізму дії дезінфікуючих засобів недостатньо вивчені і неоднаково тлумачаться дослідниками, але багато важливих закономірностей встановлені і ними керуються у практиці дезінфекції.
Як показали спостереження, дезінфікуючі речовини мають найбільшу здатність до проникнення всередину клітин у тому випадку, коли вони знаходяться у розчині. Навпаки у твердому вигляді вони майже цілком позбавлені властивості проникати через оболонку мікробної клітини.
Після проникнення всередину клітини у достатній кількості дезінфікуюча речовина вступає у взаємодію з різними частинами клітини, які виконують життєво важливі дня мікробів функції (функції дихання, обміну речовин, розмноження тощо). Тому про механізм дії дезінфікуючих речовин на мікробні клітини судять не тільки по їх загибелі, але й по тому, як порушуються і змінюються в клітинах процеси ферментативної діяльності (дихання, харчування, здатності до росту тощо).
Якщо дезінфікуюча речовина при дії на мікробну клітину викликає в ній незворотні зміни, що ведуть до остаточної загибелі, таку дію називають бактерицидною, а речовину - бактерицидом. Якщо ж дія деззасобу на клітину  недостатня, то життєві функції завмирають, але клітина не гине. При зміні умов життєдіяльності клітина відновлюється. Така дія деззасобу називається бактеріостатичною, а сама речовина - бактериостатиком.

Дезінфікуючі хімічні засоби, які вбивають спорові форми мікробів, називаються спороцидними. Вони звичайно більш сильні за токсичною дією на вегетативні форми мікробів. Речовини, що вбивають грибки, називають фунгіцидами, віруси - віруліцидами (від лат. caedo - вбиваю). В деяких сучасних виданнях зустрічається загальний термін “герміцидна” дія, що є синонімом понять "антимікробна” або “мікробоцидна" дія препарату і відображає здатність його знищувати різні форми та види мікроорганізмів.
З метою дезінфекції варто застосовувати лише ті дезінфікуючі речовини, які мають герміцидну дію, суворо дотримуючись при цьому рекомендованих у методичних вказівках та інструкціях концентрацій, експозицій та інших умов, необхідних для повної загибелі клітини. Необхідно враховувати, що деззасоби, які спроможні знищувати мікробні клітини за одних умов, в менших дозах та концентраціях забезпечують лише бактеріостатичну дію.
Дезінфікуючі засоби, що відрізняються один від одного за хімічною структурою молекули активно діючої речовини, проникаючи всередину клітини відрізняються також і неоднаковою дією на її складові частини. Окисники, вступаючи у взаємодію з протеїнами клітин, викликають реакцію окислення. Мінеральні кислоти і луги, діючи руйнівно на клітину за допомогою своїх водневих і гідроксильних іонів викликають гідроліз. Солі важких металів (ртуть, мідь, срібло і т.ін.), проникаючи у клітини, діють на білки, утворюючи нерозчинні у воді альбумінати. Феноли при проникненні у клітини викликають реакцію коагуляції клітин. Спирти проникають крізь мембрани клітин, денатурують білки всередині та інактивують ензими. Альдегіди вступають в реакцію з протеїнами та ензимами у клітинах та у клітинних мембранах. Четвертинні амонієві сполуки, амфотензіди та гуанідіни адсорбуються клітинними стінками, порушують обмін речовин у клітині зменшуючи проникність клітинної стінки. Галоїдовмісні засоби вступають в реакцію з білками, ферментами, нуклеїновими кислотами мікроорганізмів. Окисники окислюють клітинні компоненти мікробів.
Таким чином, механізм дії на мікробну клітину дезінфекційних засобів, що належать до різних груп хімічних сполук - різний і залежить від типу дезінфектанту.

 
Система Orphus

Другие статьи

Антисептики в стоматологии. Соединения тяжелых металлов.

Соединения тяжелых металлов взаимодействуют с белком, образуя альбуминаты. В малых концентрациях они блокируют сульфгидрильные группы ферментов, необходимых для жизнедеятельности микроорганизмов

Антисептические средства в стоматологии. Галогеносодержащие препараты.

К галогеносодержащим препаратам относят препараты йода и хлора, содержащие элиментарные галогены или освобождающие их. Они действуют на основные ферментные системы микроорганизмов, вызывают денатурацию белка

Характеристика дезінфікуючих засобів. Пероксиданти (пероксисполуки).

Діючою речовиною препаратів пероксидної групи є активний кисень. (Дезоксон-О, Дезоксон-5, Дівозан Форте, Дисмозон Пур, Одоксон, Пергідроль або 35-50% перекис водню, ін.)

Види дезінфекції. Фізичні засоби знезараження.

Розрізняють фізичні, хімічні, біологічні та комбіновані методи дезінфекції.
Фізичні методи зводяться до застосування механічних, термічних та променевих засобів впливу на мікробну клітину.

Дезінфекція різноманітних поверхонь.

Дезактін — високоефективний хлорвмісний засіб нового покоління, концентрат (робочі розчини від 0,1 %).
Терралін — композиційний безальдегідний препарат на основі ЧАСів та ароматичного спирту, концентрат (робочі розчини від 0,05%).

Швидка дезінфекція невеликих поверхонь. Дезінфекція та очищення інструментів.

Швидка дезінфекція невеликих поверхонь Мікроцид АФ — готовий до використання препарат на основі комплексу спиртів. КвікДес — готовий до використання препарат на основі комплексу спиртів та ЧАСів.