Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Характеристика дезінфікуючих засобів. Похідні гуанідіну та композиційні препарати.

Похідні гуанідіну (Вітасепт, Гембар, ін.) - діючою речовиною препаратів цієї групи є складні органічні речовини типу хлорфенілдигуанідину, полідиетиленамінгуанідину або кокоспропілендіамінгуанідинастату та ін. Препарати цієї групи (Гембар, Вітасепт) особливо активні стосовно бактерій. Притаманна їм також слабка активність стосовно мікобактерій туберкульозу, вірусів, грибів.
Розширення спектру антимікробної активності відбувається при поєднанні гуанідинів з ЧАС. На такій основі розроблені препарати; Лізоформін-спеціаль, Лізетол АФ, Деконекс 50АФ та ін. Вони мають більш широкий спектр антимікробної дії, а деякі з них можуть застосовуватися для дезинфекції і виробів медичного призначення.
Переваги:
-    порівняно екологічно безпечні,
-    простота у використанні;
-    можливість застосування у присутності персоналу та пацієнтів.
Недоліки:
-    вузький спектр антимікробної дії;
-    можливість утворення стійкої плівки на поверхнях, що обробляються.
ФЕНОЛОВМ1СНІ препарати ефективні проти бактерій, грибків, мікобактерій, вірусів. Залишають плівку на поверхнях, можуть викликати подразнення та депігментацію шкіри. Інактивуються органічними матеріалами. Роз’їдають гуму та деякі пластмаси.
Фенол як дезінфектант був заборонений для застосування в Україні внаслідок високої токсичності і стійкого запаху.

КОМПОЗИЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ.
Композиційні препарати - найбільш чисельна група (Деконекс 50 ФФ, Корзолекс плюс, Лізоформін спеціаль, Септодор Форте, Славін і т.д.). Комбінація препаратів двох і більше груп дозволяє розширити спектр антимікробної дії.
Таким чином, аналіз сучасних дезінфікуючих засобів показує, що не існує універсальних препаратів, придатних для дезінфекції, передстерилізаційного очищення і стерилізації всіх об’єктів і всіх інфекціях. Практично кожний з них має обмеження за спектром антимікробної дії, сфери застосування; ступенем токсичності і впливом на матеріали, з яких виготовлені об’єкти знезараження. Вибір препаратів залежить від функціонального призначення приміщення чи об’єкту знезараження, спектру антимікробної  дії засобу  і його цільового призначення.

 
Система Orphus

Другие статьи

Стерилизация стоматологического инструментария: еще раз о защите здоровья пациентов и персонала.

В настоящее время при открытии новой и работе уже существующей клиники безусловным должно стать правило: «Все инструменты, пред­назначенные для хирургического вмешательства, прокалывающие кожу, контактирующие с кровью, должны быть подвергнуты дезин­фекции и стерилизации». Кроме того, обязательным должно стать проведение

Класифікація дезінфектантів та характеристика різних груп дезинфікуючих засобів.

Композиційні препарати на основі різних класів хімічних сполук.
Вказаними групами препаратів не вичерпуються хімічні дезінфікуючі засоби, однак не всі хімічні сполуки, що

Приготовление индикаторных бумажек.

В вытяжном шкафу сливают в стеклянную посуду равные объемы 10% растворов иодида калия и медного купороса. Через сутки верхний жидкий слой сливают, а осадок фильтруют через бюхнеровскую воронку под разряжением. Осадок на фильтре многократно промывают сначала дистиллированной водой, а затем 1% раствором сульфита натрия до обесцвечивания.

Латексные перчатки. Показания.

К смотровым относятся новые неиспользованные ранее перчатки, упакованные индивидуально или в коробке навалом (при условии правильного хранения коробок). Как альтернатива смотровым, могут использоваться хирургические перчатки, прошедшие глубокую дезинфекцию.

Требования к микроклимату, отоплению, вентиляции производственных помещений стоматологических поликлиник и зубопротезных лабораторий.

На постоянных рабочих местах, где врачи и зубные техники находятся свыше 50% рабочего времени или более двух часов непрерывно (стоматологические кабинеты, основные помещения зуботехнической лаборатории), параметры микроклимата нормируются в виде следующих сочетаний:

Хлорактивні препарати першого, другого, третього покоління.

Хлорактивні препарати першого покоління (хлорне вапно, гіпохлоріти кальцію, натрію, Неохлор ). Антимікробна активність пов’язана з утворенням у водних розчинах хлорнуватистої кислоти, що також