Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Вертикальный и горизонтальный матрацные швы в хирургической практике. Замковый шов.

Для создания лучшей фиксации сосочков и более точного их прилегания, а также для предотвращения мобилизации лоскута рекомендуется использовать вертикальный или горизонтальный матрацный шов. Чаще всего необходимость в этом возникает при работе на небной поверхности, где требуется создание большего натяжения, или при наличии тонких и рыхлых сосочков.

ТЕХНИКА.

Идентична описанной выше технике выполнения отдельных обвивных швов, за тем исключением, что вместо простой петли в области сосочка накладывают вертикальный или горизонтальный матрацный шов. Методика напоминает наложение узловых матрацных швов. Непрерывный замковый шов показан при наличии больших областей адентии, в области бугров, ретро-молярной области. Такой шов позволяет избежать завязывания многих узлов. Однако при наличии разрыва нити весь шов становится несостоятельным.

ТЕХНИКА.

Процедура проста и состоит из повторяющихся приемов. Для первого узла накладывают узловой шов. Затем иглу проводят через внешнюю поверхность щечного лоскута к внутренней поверхности язычного лоскута. После этого иглу проводят через оставшуюся часть петли и тянут за нить, осуществляя таким образом захват петли. Эти приемы продолжают до конца шва и завязывают окончательный узел.

Система Orphus

Другие статьи

Етіологія больової дисфункції (БД) СНЩС. Клініка БД СНЩС.

У дітей БД СНЩС зустрічається дуже рідко і, в основному, у віці 12-14 років. При закушуванні губи, язика, стисканні щелеп та інших змін прикусу, вадах зубних рядів, травмах обличчя, нерозпізнаних, або не повністю репонованих переломах різних відділів нижньої щелепи, вилицевої кістки, створюються несприятливі умови для нефізіологічної напруги

Обгрунтування ранніх строків хірургічного втручання на піднебінні

В останнє двадцятиріччя відзначена явна тенденція вітчизняних та закордонних хірургів проводити оперативні втручання на піднебінні в більш ранні строки — з 2-3 років.

Пухлиноподібні новоутворення м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки у дітей. Вроджені кісти щелепно-лицевої ділянки.

Вроджені кісти щелепно-лицевої ділянки поділяють на утворення, які виникають в результаті аномалій (середні та бокові кісти шиї, кісти привушної ділянки, кореня язика), та кісти, які є вадою розвитку ектодерми — дермоїдні, епідермоїдні кісти щелепно-лицевої ділянки.

Вроджені кісти щелепно-лицевої ділянки. Лікування кіст.

Хірургічне видалення разом із оболонкою. При локалізації кіст у надбрівній ділянці розріз шкіри робиться паралельно лінії брів, на переніссі — вертикальний. При видаленні кіст, розташованих в цих ділянках, відмічається інтимний зв’язок із окістям, в самій кістці є вдавлення від пухлини.

Післяопераційне ведення хворих, які перенесли операцію на губі.

У ранньому післяопераційному періоді особливу увагу слід приділити налагодженню ритмічного та вільного дихання у дитини. Особливо це стосується тих випадків, коли хейлопластика проводилась при широких одно- та двосторонніх незрощеннях.

Гайморит. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Гайморит. Гайморит одонтогенный (верхнечелюстной синусит) — воспаление стенок верхнечелюстной пазухи, возникновение которого связано с распространением инфекционно-воспалительного процесса из очагов одонтогенной инфекции верхней челюсти либо