Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Увеличение размеров гребня. Хирургическая методика.

Хирургическая методика может быть использована для наращивания гребня, связанного или не связанного с установкой имплантатов.
1. Для визуализации дефекта формируют полный слизисто-надкостничный лоскут. Необходимо избегать чрезмерного истончения лоскута.
2. Разрез должен выходить достаточно далеко-медиально и дистально для обеспечения адекватного доступа.
3. Вертикальные разрезы (по необходимости) должны проходить в удалении от мембраны и никогда в ее проекции. На верхней челюсти разрезы нужно проводить с небной стороны, чтобы обеспечить полное закрытие мембраны GTAM .
4. При наличии дефектов необходимо удалить всю грануляционную ткань и провести декортификацию, там, где это показано.
5. В качестве наполнителя для поддержания объема рекомендовано использование АДЛК.
6. Проводят реконтурировку материала, избегая создания острых углов. Мембрана должна выходить на 2-3 мм за границы дефекта. Внутренняя часть должна лежать над дефектом.
7. Необходимо избегать контакта материала с прилегающими зубами для создания условий для образования здоровой бороздки без опасности экспозиции мембраны.
8. Мембрана GTAM должна быть правильно адаптирована, чтобы полностью перекрывать кость и костный материал. Она должна плавно прилегать к кости без образования складок или нахлестов.
9. Стабилизация мембраны достигается ее правильной реконтурировкой и аккуратной адаптацией лоскута - с помощью заглушек имплантатов (Becker и Becker, 1990) или минишурупов (Buser et al, 1990, 1993).
10. Рекомендовано наложение узловых швов нерезорбируемым материалом Гор-Текс и достижение полного закрытия раны.
11. Материал может находиться на месте от 1 до 9 месяцев или до момента установки или раскрытия имплантата.
12. Учитывая риск раскрытия материала, необходимо еженедельно проводить осмотры и немедленно удалять мембрану при возникновении каких-либо осложнений. Нельзя предпринимать попытки повторного закрытия мембраны из-за ее бактериальной контаминации

Система Orphus

Другие статьи

Гемангіоми. Клініка, діагностика, методи лікування гемангіом.

Гемангіоми (від haema — кров, angion — судина) — доброякісні пухлини, які за даними Кондрашина Н.І. (1963), ГорбушиноїП.П. (1978), Дудко Д. В. (1980) від 70% до 80% зустрічаються на голові та шиї у дитячому віці. Існує багато теорій, які пояснюють походження гемангіом. Так, Вірхов пропонує фісуральну теорію, за якою гемангіоми

Гипосаливация. Свищ слюнной. Сиаладенит.

Гипосаливация — снижение секреторной функции больших и малых слюнных желез вплоть до ее прекращения (ксеростомия - сухой рот) (син.: гипосиалия, олигонтиализм, олигосиалия).

Одонтогенні пухлини щелеп у дітей. Амелобластома у дітей,рентгенологічна картина, гістологія, лікування.

Рентгенологічна картина дуже варіабільна. Найбільш типовим є полікістозний варіант , який характеризується численними округлими та овальними осередками розрідження кісткової тканини — "мильна піна”, з чіткими контурами і локалізацією у ділянці кута та гілки щелепи.

Лікування опіків.

Протишокову терапію треба проводити всім дням із площиною опіків більше 10% поверхні тіла та дітям до 3-х років з опіками більше 5% поверхні тіла.

Методи лікування анкілозів СНЩС.

В інших випадках таке втручання проводять у більш пізні строки. В останні роки для усунення мікрогенії використовують методику дистракціонного остерсинтезу (розширення та подовження щелепи), що базується на принципах Елізарова. За цією методикою проводять горизонтальну остеотомію гілки щелепи з послідуючим її розтягуванням до 1,5-2 см.

Двосторонні анкілози СНЩС.

Батьків на наявність деформації нижньої третини обличчя у дитини, неможливість відкривання рота, утруднене харчування, порушення дихання та хропіння у ві сні