Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Статистика, класифікація пухлин м’яких тканин ЩЛД у дітей

Новоутворення щелепно-лицевої ділянки можна розділити на З групи:

1) пухлини та пухлиноподібні новоутворення м'яких тканин рота, обличчя та шиї (вони складають до 55% всіх новоутворень);

2) пухлини та пухлини та пухлиноподібні новоутворення щелепних кісток — 35-40%;

3) пухлини слинних залоз (5%).

Пухлини у дітей здебільше дизонтогенетичного походження, тобто виникають внаслідок порушення генетичних програм внутрішньоклітинного поділу або процесу розвитку і диференціації зародка. Переважають доброякісні сполучнотканинні пухлини м'яких тканин обличчя (головним чином судинні новоутворення), а за ними (зачастотою виявлення) — новоутворення кісток обличчя. До м'яких тканин організму відносять усі неепітеліальні позаскелетні тканини, за винятком ретикулоендотеліальної системи, глії і тканин, які підтримують специфічні органи та нутрощі. Класифікація пухлин та пухлиноподібних новоутворень м’яких тканин.

ЩЛД

Тканина                        Справжні пухлини                       Пухлиноподібні

                         Доброякісні              Злоякісні                 Новоутворення

1

2

3

4

Фіброзна

Фіброма (мяка, тверда), шкіря­ний ріг, міксома

Фібросаркома

Фіброматоз ясен, банальний епулід, тератома

Жирова

тканина

Ліпома

Ліпосаркома

 

М'язова

тканина

Лейоміома,

рабдоміома

Лейосаркома, раб-

Доміо-саркома

 

Кровоносні

судини

Гемангіоми

Злоякісні

гемангіоми

Системна ангіопа- тія (хв. Рандлю- Ослера-Вебера, хв. Стерджа-Вебера та ін.)

Лімфатичні

судини

Лімфангіоми

Злоякісні лімфасаркоми

 

Периферичні

нервові

тканини

Нейролейома,

нейрофіброма

Злоякісна шва- нома, нейрогенні саркоми

Нейрофіброматоз,

невуси

Слизова

оболонка

             _

Рак

Папілома

 

 

Система Orphus

Другие статьи

Гайморит. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Гайморит. Гайморит одонтогенный (верхнечелюстной синусит) — воспаление стенок верхнечелюстной пазухи, возникновение которого связано с распространением инфекционно-воспалительного процесса из очагов одонтогенной инфекции верхней челюсти либо

Артроз височно-нижнечелюстного сустава. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Артроз височно-нижнечелюстного сустава (деформирующий артрит, артрозоартрит) — воспалительно-дегенеративный процесс, приводящий к выраженным морфофункциональным нарушениям в суставе.

Дефекты в области разделения корней.

Becker et al. (1988) изучили результаты лечения дефектов с вовлечением бифуркации класса II, класса III и внутрикостных дефектов у 27 пациентов. Оказалось, что увеличение нового прикрепления в среднем составило 2,3 и 1,5 мм для дефектов класса II и класса III соответственно.

Остеомиелит челюстей. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Остеомиелит челюстей. По локализации входных ворот и путям проникновения инфекции различают гематогенный, одонтогенный, травматический и туберкулезный остеомиелит.

Послеоперационный период при применении GTAM.

Важно помнить, что рекомендации в послеоперационном периоде после использования GTAM значительно отличаются от рекомендаций после выполнения пародонтологических операций.

Пухлиноподібні утворення кісток обличчя.

Фіброзна дисплазія (хвороба Брайцева – Ліхтенштейна) у дітей зустрічається у 22% від усіх новоутворень лицевого скелету. Є вадою розвитку кісток в ембріогенезі. При фіброзній дисплазії кістка має всі кісткоутворюючі ознаки, але з різним ступенем її дозрівання, починаючи від перших фаз остеогенезу і закінчуючи формуванням кістковоподібних структур.