Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Справжні пухлини та пухлиноподібні новоутворення слинних залоз.

Класифікація пухлин та пухлино подібних новоутворень слинних залоз.

Пухлини та пухлиноподібні новоутворення сонних залоз класифікуються:

Тканина Доброякісна Злоякісна Пухлиноподібні
Епітеліальна Аденома (мономорфна, поліморфна), аденолімфома Рак,аденокарцинома Кісти малих та великих слинних залоз
Змішана (епіте-ліальна та сполучнотканна) Змішана пухлина - -
Сполучно-тканнина Змішані пухлини по типу сполучної (ангіома, ліпома, фіброма, неврінома, хондрома) Саркома -

Серед пухлин та пухлиноподібних новоутворень СЗ у дітей найчастіше зустрічаються останні, тобто їх кісти.

Кісти слинних залоз. Статистика, клініка, діагностика, методи лікування

Статистичні дані:

Перше місце - займають кісти малих слинних залоз.

Друге місце - кісти під'язикової слинної залози, "ранули" та З місце - кісти білявушної слинної залози.

Кісти малих слинних залоз

Діагноз кісти малих слинних залоз, під’язикової, підщелепної та привушної залоз встановлюють відповідно у 56%; — 35,3%; 3,7%; — 5% випадках. Кісти. С.З. за походженням ретенційні, що виникають внаслідок травми вивідного протоку залози та екстравазантні (травматичні). Найулюбленіша локалізація цих кіст нижня та верхня губи, щоки обумовлена тим, що саме ці ділянки гіідд^ються найбільшій травматизації. Скарги дитини при цьому на наявність безболісного випинання, яке може збільшуватися або зменшуватися, або зовсім щезнути, а потім знову з’явитися. При огляді новоутворення просвічується через слизову оболонку синюшним кольором, округлої форм до 1 CM в діаметрі, з чіткіми межами, при пальпації безболісне, еластичної консистенції. Кіста містить в собі слизоподібну, жовтого кольору рідину.

Диференціальна діагностика кіст малих слинних залоз проводиться з: фібромами, гемангіомами, лімфангіомами м’яких тканин.

Лікування тільки хірургічне — видалення кісти. Під місцевим інфільтраційним (0,5% новокаїна) або загальним знеболюванням (в залежності від віку та психоемоційного стану дитини) проводиться два півмісячних розрізи слизової оболонки над новоутворенням. Тупо та гостро видаляється кіста разом з оболонкою, на рану накладаються шви кетгутом або поліамідною ниткою.

Існує ще один спосіб лікування кіст малих слинних залоз, який полягає у висічені верхньої частини кісти, після чого від неї лишається тільки «дно». Рецидиви зустрічаються у випадках, якщо при видаленні кісти травмуються порял розташовані малі слитні залози.

Прогноз сприятливий.

Система Orphus

Другие статьи

Гайморит. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Гайморит. Гайморит одонтогенный (верхнечелюстной синусит) — воспаление стенок верхнечелюстной пазухи, возникновение которого связано с распространением инфекционно-воспалительного процесса из очагов одонтогенной инфекции верхней челюсти либо

Вроджені кісти та нориці ЩЛД та шиї. Диференційна діагностика та лікування.

Лікування. Операцію кістектомію у дітей проводять під загальним знеболюванням. Розтин шкіри та підшкірної клітковини роблять паралельно складинам шиї або вертикальний по середній лінії шиї. Видалення кісти в межах здорових тканин можливо у дітей в віці від 3-5 років (але не раніше 1-2 міс. після ліквідування запальних явищ).

Несудинні доброякісні пухлини м’яких тканин. Фіброма, папілома.

Фіброма — це пухлина із зрілої фіброзної сполучної тканини. В основному, локалізується в порожнині рота. Зустрічається у віці 7-15 років, дуже рідко в грудному. Утворюється в місцях прикусування (щоки, язика, губи). Має кулясту форму, відмежовану від сусідніх тканин, може бути на ніжці або мати широку основу. Росте дуже повільно.

Вроджені кісти щелепно-лицевої ділянки. Лікування кіст.

Хірургічне видалення разом із оболонкою. При локалізації кіст у надбрівній ділянці розріз шкіри робиться паралельно лінії брів, на переніссі — вертикальний. При видаленні кіст, розташованих в цих ділянках, відмічається інтимний зв’язок із окістям, в самій кістці є вдавлення від пухлини.

Переломи верхньої щелепи.

Перелом верхньої щелепи у дітей бувають дуже рідко і є наслідком транспортної травми. Класифікація переломів верхньої щелепи таж сама, що і у дорослих за Ле-Фором, але дуже рідко відповідає цим лініям, крім Ле-ФОР-І, коли відламаний альвеолярний паросток.

Комбінована травма характеризується сполученням декількох видів травм.

Перелом кореня зуба може бути косим, повздовжнім, осколковим та комбінованим на різних рівнях висоти кореня. Клініка при переломах зуба бідна, може бути позитивною перкусія, біль при натискуванні на зуб, виявляється незначна рухливість (в залежності від рівня перелому).