Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Пухлиноподібні новоутворення м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки у дітей. Атерома, невус.

До пухлиноподібних новоутворень м'яких тканин у дітей відносять атероми, невуси, дермоїдні та вроджені кісти, нориці шиї і приушної ділянки.

1. Атерома — це ретенційна кіста сальної залози шкіри. Зустрічаються частіше у віці 12-14 років. Розвивається внаслідок закупорки салом зовнішнього отвору вивідного протоку залози. Це відбувається після травми стінки протоку. Оболонка атероми складається з плаского епітелію та сполучної тканини. Вміст атероми  краплі жиру, кристали холестерину, зроговілі клітини епітелію, детріт. Локалізуються на обличчі і в ділянці волосяної частини голови. Можуть бути окремими і множинними. Вони повільно зростають, мають напівкулясту форму, гладку поверхню і завжди пов'язані зі шкірою.

Лікування — радикальне видалення пухлини з ділянкою шкіри, що пов'язана з атеромою.

2. Невус (лат. naevus — родима пляма, родимка) — вади розвитку, головним чином чутливих нервів, які розвиваються із швановських клітин — оболонок нервів. Частіше зустрічаються на шкірі обличчя у дітей 5—10 років. Невуси зазвичай вроджені, але бувають і набутими. Розрізняють пігментні невуси (naevi pigmenfosi), naevi spili — депігментовані, “монгольські плями”, голубі невуси; бородавчасті невуси (naevi verrucosi) ; м'які бородавки (naevi molles), щільні — naevi verrucoli duri, молюски (fibroma molluscum), судинні невуси (naevi vasculosi), краплеподібні, павукоподібні, вузловаті, анемічні; невуси придатків шкіри (волосяних фолікулів, сальних залоз). Найбільш часто трапляються вродженні пігментні невуси, що мають волосяний покрив та займають 3-4 ділянки на обличчі. Улюблена локалізація таких невусів - перенісся, скати носа, підочні ділянки, мають вигляд ‘"метелика”. Шкіра тут має кофейний відтінок, щільно вкрита жорстким волоссям синьо-чорного кольору; межі пухлини чіткі. Такий пігментний невус росте повільно разом із дитиною. Потребує диференціальної діагностики з меланомою, яка дуже рідко розвивається в дитячому віці і завжди невроджене.

Лікування — багатоетапне і складається з часткового видалення пухлини та заміщення дефекту місцевими тканинами чи клаптем на судинній ніжці, або за допомогою вільної пластики шкіри.

Система Orphus

Другие статьи

Ультразвуковой силовой генератор создан, чтобы заменить все вращающиеся инструменты?

Основное, за что критикуют уль­тразвуковую хирургию, это то, что она требует больше времени. В ре­зультате, при удлинении времени хирургических операций снижает­ся ежедневная «пропускная способ­ность».

Місцеве лікування опіків обличчя.

Обробка опікових ран на обличчі повинна бути мінімально травматичною, максимально щадящя раньову поверхню. Перед обробкою та перев'язкою, особливо у дітей, проводять загальне знеболювання. Опікову поверхню обробляють антисептиком (етакрідину лактат, фурацилін, ротокан, хлоргексидин, діоксидин). Цілі пухирі не видаляють, напружені — надсікають у основи.

Вроджені кісти щелепно-лицевої ділянки. Лікування кіст.

Хірургічне видалення разом із оболонкою. При локалізації кіст у надбрівній ділянці розріз шкіри робиться паралельно лінії брів, на переніссі — вертикальний. При видаленні кіст, розташованих в цих ділянках, відмічається інтимний зв’язок із окістям, в самій кістці є вдавлення від пухлини.

Гайморит. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Гайморит. Гайморит одонтогенный (верхнечелюстной синусит) — воспаление стенок верхнечелюстной пазухи, возникновение которого связано с распространением инфекционно-воспалительного процесса из очагов одонтогенной инфекции верхней челюсти либо

Функціональні та анатомічні порушення, пов'язані з незрощенням губи та піднебіння.

При вроджених незрощеннях губи та піднебіння порушена безперервність ротового жому, піднебіння скорочене, середня частина глотки розширена, м'язи глоткового кільця недорозвинені, порожнина рота сполучається з порожниною носа. Ці анатомічні порушення призводять до функціональних розладів акту смоктання, ковтання, дихання та звукоутворення.

Класифікація, клініка, діагностика, методи лікування травм зубів

Травма зубів зустрічається в різних вікових групах, але найчастіше вона відбувається у 2—3  та 8—11 років.
Різці травмуються частіше ніж моляри та премоляри, ураження останніх супроводжується, як правило, переломом щелепи.
Фронтальні зуби верхньої щелепи травмуються частіше, ніж нижньої щелепи.