Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Післяопераційне ведення хворих, які перенесли операцію на губі.

У ранньому післяопераційному періоді особливу увагу слід приділити налагодженню ритмічного та вільного дихання у дитини. Особливо це стосується тих випадків, коли хейлопластика проводилась при широких одно- та двосторонніх незрощеннях. Закриття дефекту м'яких тканин верхньої губи призводить до зменшення ротової щілини, при диханні нижня губа перекриває вхід в ротову порожнину, що ускладнює дихання. Для попередження цього, хірургові потрібно розповісти та показати батькам дитини, як відтягнути нижню губу для вільного дихання або лейкопластиром закріпити нижню губу у новому положенні.

Після операції через дві години дитину можна поїти, а потім і годувати, але одразу всю порцію давати не варто, а тільки половину, щоб не перевантажити шлунок. Обов'язково потрібно слідкувати за діяльністю кишечника. Якщо у дитини на першу добу після операції не було стула, то потрібно поставити очисну клізму. Руки хворого фіксують до ніжок, щоб він не зірвав пов'язку та не травмував верхню губу. Медикаментозне лікування включає призначення антибіотиків, знеболюючих препаратів, десенсибілізуючу терапію. Щоденно хірург проводить перев'язку, слідкуючи, щоб лінія швів на губі була чистою та сухою. На 7-8 добу знімають шви після хейлопластики і для укріплення та розвитку кругового м'язу рота, збільшення його ваги та підвищення еластичності шкіряних покровів верхньої губи, формування атрофічного, косметичного рубця призначають масаж (різні його види) та обробку рубця мазями Варен, Контрактубекс, Цепан.

Відновлений в результаті хейлопластики безперервний круговий м'яз рота створює постійний тиск на фронтальну ділянку верхньої щелепи, що приводить 64 до деформації. Іноді, стан ускладнюється наявністю грубих післяопераційних рубців, зменшенням вертикального розміру верхньої губи. Запропоновані методики спрямовані на укріплення та розвиток кругового м'язу рота, збільшення м'язової ваги, підвищення еластичності шкірних покровів верхньої губи.

Система Orphus

Другие статьи

Клінічна картина вроджених незрощень губи має характерні ознаки і не викликає труднощів при постановці діагнозу.

Скарги батьків на наявність косметичного дефекту тканин верхньої губи у дитини, неможливість ссати і, природно харчуватись. Односторонні ізольовані незрощеня верхньої губи виявляються у вигляді дефекту верхньої губи з одного чи іншого боку.

Ультразвуковая хирургия. УЗ-хирургия: что это такое и для чего она нужна?

Новые возможности ультразвуковых аппаратов позволяют избежать применения боров в хирургии ротовой полости.После долгих безуспешных попы­ток наладить продуктивный кон­такт с немногочисленными

Введение иглы в ткань в хирургической стоматологии. Способы наложения швов.

Производить захват иглы в промежутке от границы между первой и второй от ушка четвертей до середины дуги. Не производить захват в области ушка, это может привести к сгибанию или перелому иглы. Не производить захват в области кончика, это может привести к его повреждению.

Вроджені кісти щелепно-лицевої ділянки. Лікування кіст.

Хірургічне видалення разом із оболонкою. При локалізації кіст у надбрівній ділянці розріз шкіри робиться паралельно лінії брів, на переніссі — вертикальний. При видаленні кіст, розташованих в цих ділянках, відмічається інтимний зв’язок із окістям, в самій кістці є вдавлення від пухлини.

Методи та принципи операцій на губі.

Строки хірургічного втручання на губі визначають вид незрощення та загальний стан дитини. Одностороннє незрощення губи оперують з трьох місяців, двосторонні незрощення — з шести місяців; до одного року бажано провести хейлопластику.

Особливості злоякісних новоутворень кісток щелепно-лицевої ділянки у дітей.

Злоякісні пухлини кісток у дітей частіше зустрічаються в періоді швидкого росту обличчя — від 3—4 до 7—16 років. Для своєчасного та вірного розпізнавання пухлин щелеп необхідно застосовувати комплексне діагностичне обстеження. Сюди входить ретельний та цілеспрямований збір анамнезу, візуальне та пальпаторне дослідження, ріноскопія