Переломи щелеп у дітей зустрічаються рідко і становлять за даними різних авторів від 2,6% —1,5% —1%. Частіше цей вид травми відбувається в 10—12 років. Така статистика обумовлена анатомо-фізіологічними особливостями будови щелеп в дитячому віці (більш еластична кістка, потовщена окістя, наявність зон росту, зачатків постійних та тимчасових зубів в щелепі). На щелепах є місця найменшого опору. Так, на верхньої щелепі — це лінії з'єднання кісток обличчя (середня лінія, альвеолярний паросток).

Зачатки зубів, які знаходяться під інфраорбітальним краєм, верхньощелепна пазуха, що відокремлюється від носа тонкою перегородкою, також послабляють верхню щелепу. На нижній щелепі — альвеолярний паросток, який містить в собі зачатки зубів, та зуби, що прорізуються, або зуби з несформованими коренями, середня лінія, шийка суглобного відростка, кут нижньої щелепи. Тому у дітей до 6 — 7 років частіше травмується альвеолярний паросток, перелом щелепи відбувається за типом "зеленої гілки".

Логопедична допомога дітям з вродженими незрощеннями піднебіння.

Мета передопераційних занять логопеда з дітьми — не допускати утворення компенсаторних патологічних навичок. Необхідно також підготувати піднебінну завісу до піднебінно-глоткового змикання після операції, закріпити м'язові тканини глотки, піднебіння.

Кісти під язикових слинних залоз.

Під язикові слинні залози посідають друге місце по кількості уражень кістозними процесами. Це обумовлено анатомо-фізіологічними особливостями: протоки залози вертикальні, короткі, їх буває до 12, розташовані під язиком, де залоза зазнає найбільшої травматизації особливо під час їжі.

Пухлиноподібні новоутворення м’яких тканин ЩЛД у дітей.

Вроджені кісти  ЩЛД розподіляють на утворення, які виникають внаслідок аномалій (середні та бокові кісти шиї, кісти привушної ділянки, кореня язика), та кісти, які є вадою розвитку ектодерми – дермоїдні та епідермоїдні кісти ЩЛД. Вроджені кісти м’яких тканин зустрічаються приблизно однаково часто у дівчат та хлопчиків.

Введение иглы в ткань в хирургической стоматологии. Способы наложения швов.

Производить захват иглы в промежутке от границы между первой и второй от ушка четвертей до середины дуги. Не производить захват в области ушка, это может привести к сгибанию или перелому иглы. Не производить захват в области кончика, это может привести к его повреждению.

Флегмона челюстно-лицевой области. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области. Часть 2.

Флегмона околоушно-жевательной области. Границы области; передняя — передний край жевательной мышцы, задняя — линия, проведенная от сосцевидного отростка к углу нижней челюсти, верхняя — скуловая дуга и часть височной кости с наружным слуховым проходом

Альвеолит. Артрит височно-нижнечелюстного сустава. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Альвеолит - воспаление стенок лунки после удаления зуба. Этиология. В роли возбудителя альвеолита выступает микрофлора, вегетирующая на слизистой оболочке полости рта, зубодесневых карманах и инфекционно-воспалительных очагах верхушечного пародонта.