Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Остеома. Остеоїд-Остеома.

ОСТЕОМА

Назва пухлини Скарги Тривалість перебігу Локалізація Клініка Р-графія Пат.гістологія Методи дослідження
1 2 3 4 5 6 7 8
Остеома На початку розвитку скарг немає, надалі в залежності від місця знаходження. Верхня щелепа: диплопія, важко дихати через відповідну полови¬ну носа; вилицева дуга: обмеження відкривання рота; нижня щелепа: невралгічний біль Має повільний ріст, але росте швидко (порівняно з дорослими). Поступово потовщує ту частину щелепи, де локалізується, спричиняючи деформацію останньої Частіше на нижній щелепі: кут, гілка; може бути верхня щелепа, вилицева дуга, верхньощелепна пазуха Малі розміри не спричиняють косметичних чи функціональних розладів; розвивається поступово, безболісно. при великих розмірах може наступити асиметрія обличчя (частіше нижня половина) Обмежена зона остеосклерозу неправильної форми; симптом "плюс тканина", невеликі розміри 1-1,5 см.   Р-графія
Губчаста - - - при всіх видах остеоми не відбувається змін на шкірі і слизовій оболонці в проекції над пухлиною; пальпаторно: щільна кістка Неоднорідне чергування ділянок потовщення та розрідження Сплетення звивистих кісткових балочок різного ступеню зрілості, замкнутих  
Компактна - - - Круглої форми, гладка поверхня Симптом "плюс тканина", більш рентгенпроникливої кісти Порушення архітектоніки компактної кістки, вузькі судинні канали, остеонів майже повністю відсутні  
М'яка           Великі кістково-мозкові порожнини  

ОСТЕОЇД-ОСТЕОМА

Назва пухлини Скарги Тривалість перебігу Локалізація Клініка Р-графія Пат.гістологія Методи дослідження
1 2 3 4 5 6 7 8
Остеоїдостеома Ниючий біль з періодичним загостренням, особливо в ночі, незначна асиметрія Частіше зустрічається в віці 20-30 років, у дітей поодинокі випадки Кортикальний шар щелепи, частіше нижньої щелепи Деформація кістки в зоні розташування пухлини, гіперемія слизової оболонки над пухлиною; пальпаторно: болючий набряк кісти, діаметр пухлини до 2 см Округла зона розрідження кістки 3 чіткими контурами, склерозованою навколишньою кісткою; інколи в центрі потовщення кісткового характеру Макроскопія: пухлина становить собою м'якотканинне утворення червоного кольору 3 зоною осифікації в центрі; навколишня тканина білого кольору за рахунок склерозу Рентгенографія, пат. гістологія
Система Orphus

Другие статьи

Схема лікування дітей з полікістомою щелепно-лицевої ділянки.

На першому етапі проводиться корекція білкового обміну відомими методами, за показаннями, особ>іиво у дітей до 1 року із лімфангіомами поширеної локалізації; показників червоної крові — при анеміях; дослідження системи згортання крові, виявлення коагулопатій.

Гипосаливация. Свищ слюнной. Сиаладенит.

Гипосаливация — снижение секреторной функции больших и малых слюнных желез вплоть до ее прекращения (ксеростомия - сухой рот) (син.: гипосиалия, олигонтиализм, олигосиалия).

Одонтогенні та неодонтогенні лімфаденіти щелепно-лицевої ділянки.

Слід пам’ятати, що гострий серозний лімфаденіт у дітей, особливо молодшого віку, дуже швидко (через 2-3 дні) переходить у гнійну форму.
Якщо серозне запалення не переходить у гнійний процес, то вузли зменшуються у розмірах, болючість їх зникає. Впродовж кількох тижнів (2-3) вони набувають свою звичайну форму та консистенцію.

Статистика, особливості онкопедіатрії.

За рік на території України захворюваність злоякісними новоутвореннями становить 1000 дітей. Злоякісні пухлини щелепно-лицевої ділянки у дітей складають 10% всіх пухлин цієї локалізації. Вони розвиваються переважно в періоди швидкого росту обличчя — від З до 4 та від 7 до 11 років.

Сиалоз (сиаладеноз). Синдром (болезнь) Шегрена. Слюнная железа. Слюнокаменная болезнь.

Сиалозом называются патологические изменения слюнных желез невоспалительного характера. Этиология и патогенез до конца не выяснены. Иногда слюнные железы реагируют безболезненным притуханием на многие изменения в организме физиологического

Опіки. Клініка, діагностика, методи лікування.

Опіки у дітей мають свою специфіку, яка пов'язана з анатомофізіологічними особливостями щелепно-лицевої ділянки та дитячого організму вцілому, психоемоційного стану дитини. Найбільш частими причинами опіків є контакт з гарячою рідиною, полум'ям та електричним струмом. Серед дітей опарення спостерігаються у 54%, а у дорослих в 13%.