Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Остеобластокластома. Клініка, діагностика, методи лікування.

Остеобластокластома — пухлина, що походить з кісткової тканини. Напочатку розвитку пухлини скарг у дитини немає. Інколи може рано з'являтися біль в зубах, що знаходяться в пухлині; по мірі росту пухлини ускладнюється відкривання рота (якщо вона знаходиться біля суглобу), з’являється біль при жуванні. У дітей остеобластоклакстома росте швидко, що пов’язано з інтенсивним обміном в організмі дитини та станом її реактивності.

Локалізується пухлина на нижній щелепі в 2 рази частіше, ніж на верхній (на нижній щелепі в зоні молярів, на верхній — в зоні премолярів). Розповсюджується частіше на зовнішню поверхню щелепи, може захватити все тіло нижньої щелепи. Клінічно у дитини виявляється потовщення щелепи, частіше веретеноподібне, слизова оболонка над пухлиною довго колір не змінює (з часом може ставати багрово-синюшною). В пухлині може періодично виникати запальний процес, зуби в зоні пухлини можуть бути рухливими, на що і скаржаться діти. Ріст остеобластокластоми повільний. З ростом пухлини згладжується перехідна складка, слизова оболонка може бути ціанотична. Лімфовузли не збільшуються. При пальпації виникає симптом “пергаментного хруста”. За даними рентгенографії та морфології центральна остеобластокластома поділяється на: кістозну, яка зустрічається у людей молодого віку, росте повільно.

Рентгенологічно є вогнище розрідження кістки з чіткими краями, а навколо зона потовщення (склерозування) кістки, що чітко обмежує пухлину від здорової кістки та ячеїсту форму, яка частіше зустрічається в літніх людей. Рентгенологічно характеризується маленькими порожнинами, що розділені між собою перетинками: малюнок “мильних пузирів”, від здорової тканини відокремлена. Літична форма має швидкій ріст, частіше виникає в ранньому дитячому віці та у підлітків.

Для неї характерний експансивний ріст, виражена асиметрія обличчя, має чіткі межі здорової ділянки з пухлинозміненими. Рентгенологічно виявляється виражена кортикальна пластинка щелепи та періосту, однорідний дефект кістки, який нагадує кісту, але завжди є чітке потовщення контурів порожнини; межі порожнини не рівні, нижній край щелепи дуже тонкий.

Макроскопічно: м’якотканинне утворення червоно-бурого кольору, сильно кровоточить.

Мікроскопія: багато васкуляризована тканина, що складається з веретеноподібних або овоїдних клітин, багато чисельних гігантських клітин типу остеокластів, які рівномірно розміщуються по тканині пухлини; відмічається невелика кількість колагену.

Дані пункції допоможуть поставити діагноз. Пунктат являє собою: кров’янисту бурого кольору рідину, що не містить холестерину та характерна наявність типового для пухлини клітинного складу. Периферійна форма остеобластокластоми (гігантоклітинниий епулід) розташовується на яснах, виявляється як блідо-рожева пухлина що як “наїзник" охоплює ясна. Ніжка, на відміну від банального епулісу, широка,охоплює зону декількох зубів, які більш або менш рухливі. (Пухлина часто травмується, отже укривається виразками. Змін у кістці на рентгенограммі не виявляється.

Диференційна діагностика.

Центральну остеобластокластому треба диференціювати із: солідною амелобластомою - даними патогістологічне дослідження; — кістозною амелобластомою характерний пунктат — утримує кристали холестерину; внутрішньокістковою гемангіомою, у пунктаті незмінена кров; епулісом — джерело його росту періодонт; має вигляд грибовидного розростання на ніжці; хронічним остеомієлітом є секвестри, характерний перебіг захворювання із стадіями загострення; — хондромою; — фіброзною дисплазією —характерний розвиток клітинно-волокнистої тканини, утворення кістки різного ступеню зрілості; саркомою — швидкий ріст, явища кахексії, метастазування.

При остеобластокластомі значна тривалість розвитку пухлини та резорбція коренів зубів; — періферійною остеобластокластомою. Лікування осеобластокластоми хірургічне. Екскохлеацію невеликих за розмірами ячеїстих та кістозних форм пухлини нижньої щелепи доповнюють вискоблюванням прилеглої кістки. Невеликі пухлини літичної форми рекомендують видаляти та проводити час і кому резекцію ділянки щелепи. При великих розмірах остеобластокластом, особливо літичній формі, проводять підокістну резекцію нижньої щелепи разом з пухлиною за Наумовим (із збереженням нижнього краю щелепи). Всі хірургічні втручання у дітей виконуються під загальним знеболюванням.

Система Orphus

Другие статьи

Флегмона челюстно-лицевой области. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области. Часть 2.

Флегмона околоушно-жевательной области. Границы области; передняя — передний край жевательной мышцы, задняя — линия, проведенная от сосцевидного отростка к углу нижней челюсти, верхняя — скуловая дуга и часть височной кости с наружным слуховым проходом

Статистика, класифікація пухлин м’яких тканин ЩЛД у дітей

Пухлини у дітей здебільше дизонтогенетичного походження, тобто виникають внаслідок порушення генетичних програм внутрішньоклітинного поділу або процесу розвитку і диференціації зародка. Переважають доброякісні сполучнотканинні пухлини м'яких тканин обличчя (головним чином судинні новоутворення), аза ними (зачастотою виявлення)

Комбинация костных материалов.

Для улучшения соотношения между костью и соединительной тканью были использованы различные остеогенные материалы (индуктивные, кондуктивные, нейтральные), которые помещали под барьер. Schallhorn и McClaine (1988) использовали мембраны на основе ПТФЭ (пародонтологическая мембрана Гор-Текс) с аллоимплантатом

Вроджені незрощення губи.Етіологія.

Вроджені незрощення губи та піднебіння відносяться  до найбільш розповсюджених вад розвитку ЩЛД та становлять 13% (Tyan M.C., Miller K.K., 1978). Статистичні дослідження показали, що за останні 100 років ця вада стала зустрічатися частіше. Співвідношення кількості дітей з вродженими незрощеннями губи та піднебіння до всіх новонароджених в Україні складає 1:600 – 1:700.

Ушивание надкостницы.

Ушивание с захватом надкостницы требует хороших мануальных навыков как при работе с лоскутом, так и с шовным материалом. При выполнении данной методики необходимо пользоваться маленькими иглами (Р-3), тонкими нитями (от 4-0 до 6-0) и соответствующим иглодержателем. Техника При наложении швов с захватом надкостницы используют 5 приемов (Chaiken, 1977)

Повний вивих.

При цьому виді травми зуб втрачає всі зв'язки з альвеолою та м'якими тканинами (відбувається розрив тканин періодонту, циркулярної зв'язки) і набуває вільності. Частіше уражаються центральні різці верхньої щелепи.