Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Обгрунтування ранніх строків хірургічного втручання на піднебінні

В останнє двадцятиріччя відзначена явна тенденція вітчизняних та закордонних хірургів проводити оперативні втручання на піднебінні в більш ранні строки — з 2-3 років.

Цьому сприяли наступні причини:

1) аналіз історій хвороб, бесід з батьками, динаміка спостереження за непрооперованими дітьми показали, що в період з 2—3 років до 6—7 років дитина з неоперованим незрощенням переносить значні страждання, котрі виникають більшою частиною не через деформацію зубного ряду після уранопластики, а в першу чергу через незрозумілу для співрозмовника мову. Вже в дитячому садку, де словесне спілкування зі своїми однолітками є найбільшою радістю і привілеєю, така дитина викликає посмішки, її дражнять, не беруть гратися і т.п.. Все це формує негативістичні риси характеру, замкненість, нерішучість, що приносить дитині страждання. Ці роки накладають тяжкий слід на подальше формування характеру вже дорослої людини, про що свідчить аналіз професійного становлення таких дітей. Якщо навіть теоретично уявити собі, що всі діти з незрощенням піднебіння будуть оточені високим ступенем уваги в суспільстві, де вони знаходяться, їм будуть створені оптимальні умови для передопераційних занять з логопедом, лікування у ортодонта та ін., навіть тоді нема підстав для того, щоб оперувати дитину пізніше;

2) в силу великого значення комунікабельності в наш час повноцінність мови є головним фактором з становленні людини, в його соціальному, громадянському розумінні;

3) однією з головних причин того, що у нас в країні та довгі десятиріччя за кордоном, дітей з незрощенням оперують в ранні строки, є збільшення з кожним роком фонових захворювань у дитини з таким дефектом, що є причиною затримки медичної реабілітації таких дітей. Частота та ступінь важкості захворювань верхніх дихальних шляхів, ЛОР-органів та серцево-судинної системи знаходяться в прямій залежності від віку дитини з незрощенням губи та піднебіння;

4) проведені імунологічні, антропометричні, біохімічні дослідження показують, що соматичний стан дитини, а також місцеві умови для проведення ураностафілопластики є найбільш сприятливими в віці 2—3 років, що відповідає часу формування основних мовних механізмів. Це не означає, що кожна дитина з незрощенням у цьому віці готова до операції, однак до цього періоду слід прагнути закінчити підготовку дитини до хірургічного втручання;

5) серед групи практично здорових дітей ті або інші деформації щелеп або зубних рядів зустрічаються в 68—79% випадків, у зв'язку з чим деформація щелеп у дітей з незрощенням піднебіння в післяопераційному періоді зведена до мінімуму за рахунок перед- та післяопераційного ортопедичного лікування та щадячих методик ураностафілопластики та не домінують серед усієї популяції хворих;

6) серед усіх інших рівних умов існуючі деформації в післяопераційному періоді, які потребують ортопедичної допомоги, настають в тій або іншій мірі в будь-якому дошкільному віці, однак дитина завжди буде у виграші, якщо ці деформації будуть усунені на фоні правильної мови, коли один з самих маніфестуючих симптомів незрощень — порушення мови — буде ліквідовано.

Система Orphus

Другие статьи

Переломи верхньої щелепи.

Перелом верхньої щелепи у дітей бувають дуже рідко і є наслідком транспортної травми. Класифікація переломів верхньої щелепи таж сама, що і у дорослих за Ле-Фором, але дуже рідко відповідає цим лініям, крім Ле-ФОР-І, коли відламаний альвеолярний паросток.

Функціональні та анатомічні порушення, пов'язані з незрощенням губи та піднебіння.

При вроджених незрощеннях губи та піднебіння порушена безперервність ротового жому, піднебіння скорочене, середня частина глотки розширена, м'язи глоткового кільця недорозвинені, порожнина рота сполучається з порожниною носа. Ці анатомічні порушення призводять до функціональних розладів акту смоктання, ковтання, дихання та звукоутворення.

Пухлиноподібні новоутворення м’яких тканин ЩЛД у дітей.

Вроджені кісти  ЩЛД розподіляють на утворення, які виникають внаслідок аномалій (середні та бокові кісти шиї, кісти привушної ділянки, кореня язика), та кісти, які є вадою розвитку ектодерми – дермоїдні та епідермоїдні кісти ЩЛД. Вроджені кісти м’яких тканин зустрічаються приблизно однаково часто у дівчат та хлопчиків.

Методи лікування больової дисфункції (БД) СНЩС.

Лікування повинно бути комплексним, впливати на психоемоційний стан, на м'язи, суглоб, зуби та інші органи пацієнта з урахуванням стадії і особливості течії хвороби. Для зняття почуття утомленості і болісного спазму жувальних м'язів пацієнту рекомендують позбутися шкідливих звичок, систематично проводити лікувальну фізкультуру, масаж жувальних м'язів

Введение иглы в ткань в хирургической стоматологии. Способы наложения швов.

Производить захват иглы в промежутке от границы между первой и второй от ушка четвертей до середины дуги. Не производить захват в области ушка, это может привести к сгибанию или перелому иглы. Не производить захват в области кончика, это может привести к его повреждению.

Острый латеральный альвеолярный абсцесс.

Острый латеральный альвеолярный абсцесс является частым осложнением хронического пародонтита, при котором образовавшийся в глубоком кармане гной не может выйти через зубодесневую борозду. Гной скапливается в основании