Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Нейрофіброматоз, хвороба Реклінгаузена. Клініка.

Нейрофіброматоз синоніми його хвороба Реклінгаузена, невріноматоз, вроджений нейрофіброматозни й елефантіаз Брунса, петлястий нейрофіброматоз.

Найбільш розповсюдженими теоріями виникнення нейрофіброматозу є ендокринна, дізонтогенетична та неврогенна. У розвитку нейрофіброматозної тканини приймають участь як самі нервові волокна так і сполучнотканинні елементи ендо- та періневрія.

За клінічними ознаками та морфологічними даними нейрофіброматоз підрозділяють на періферійну форму (пухлини шкіряних покровів та периферійних нервів та центральну (пухлини черепномозкових нервів та спиномозкових корінців).

Постійними ознаками нейрофіброматозу є пігментні плями, світло кавового кольору. Улюблена локалізація цих плям згинальні поверхні кінцівок, ділянки попереку, підмишечні впадини. Над поверхнею шкіри такі плями не виступають. Поряд із пігментованими можуть бути депігментовані ділянки шкіри.

Другим постійним симптомом є пухлини шкіри та підшкірної клітковини, які підрозділяються на три групи :
1) прояви за типом елефантіазу (слоновість);
2) вузлуваті утворення (вузлуваті форми нейрофіброматозу);
3) масивні пігментовані шкіряні розростання (пігментовані нейрофібромі).

Для елефантіазу характерна деформація обличчя за рахунок пухлини, яка
займає декілька ділянок (скроневу, привушну, щічну). Така нейрофіброма може виявлятися одразу після народження. Вона збільшується до 2—3 років. Шкіра над пухлиною не змінена у кольорі, зберігає свій тургор та еластичність (з віком вона темніє, атрофується та звисає складками). При вузлуватій формі нейрофіброматозу відмічається велика кількість вузлуватих новоутворень різних за розмірами, з локалізацією на обличчі та тулубі. Для цієї форми характерно збільшення окремих вузлів та утворення нових в певний час (від 2—3 місяців до 2~ З років), а потім наступає період ремісії, коли кількісно та якісно пухлини не змінюються.

Вузлувату форму нейрофіброматозу частіше супроводжують пігментні плями на шкірі. Пігментовані шкірні великі пухлини характерні для третьої групи проявів нейрофіброматозу. Частіше вони зустрічаються на волосистій частині голови. Шкіра тут інтимно пов’язана з пухлиною, має темну пігментацію, поступово волосся випадає. При розташуванні пігментованої шкірної пухлини на обличчі вона також має темно-коричневий колір. Функція шкірних залоз підвищена, тому їх секрет накопичується у складках пухлини, що ускладнює гігієну обличчя.

Треба відмітити, що для цієї групи уражень не характерні інші ознаки нейрофіброматозу. Пухлини нервів є третьою ознакою нейрофіброматозу. Вони уражають периферійну нервову систему. Представляють собою вузли — веретеноподібної, або неправильної форми, які охоплюють нервові волокна. Клінічно можуть не виявлятися, лише при хірургічному втручанні можна їх побачити у вигляді білих (без капсули) новоутворень. У деяких випадках відмічається парестезія, анестезія чи гіпералгезія.

4-ю постійною ознакою нейрофіброматозу є фізичне та психічне порушення (пізній розвиток вторинних полових ознак, акромегалія та інше). Описаний вище симптомокомплекс входить в тетраду Дарньє, яка була вперше описана у 1930 році і супроводжує нейрофіброматоз.

Нейрофіброматоз щелепно-лицевої ділянки супроводжується ураженням носа, вушних раковин, повік. Відмічені різні аномалії зубо-щелепної системи, які проявляються у деформаціях альвеолярного паростка (його збільшенням), порушенням прикусу, адентією чи гіпоплазією емалі, флюорозом, макроглосією. Часто хворі скаржаться на зниження зору, головний біль.

Система Orphus

Другие статьи

Електроопіки.

Електроопіки складають 7 % серед опіків обличчя у дітей. Електроопіки у дітей частіше обмежені по площин], але дуже глибокі. Це пов'язано з тим, що, як правило, вони виникають внаслідок введення в порожнину рота електричних дротів.

Одонтогенні пухлини щелеп у дітей. Клінічні прояви амелобластом у дітей.

Класифікація одонтогенних пухлин щелеп За клініко-морфологічними проявами одонтогенні пухлини розподіляють на доброякісні (амелобластома, м'яка одонтома, одонтогенна фіброма) та злоякісні (одонтогенний рак, одонтогенна саркома).

Пухлиноподібні утворення кісток обличчя.

Фіброзна дисплазія (хвороба Брайцева – Ліхтенштейна) у дітей зустрічається у 22% від усіх новоутворень лицевого скелету. Є вадою розвитку кісток в ембріогенезі. При фіброзній дисплазії кістка має всі кісткоутворюючі ознаки, але з різним ступенем її дозрівання, починаючи від перших фаз остеогенезу і закінчуючи формуванням кістковоподібних структур.

Повний вивих.

При цьому виді травми зуб втрачає всі зв'язки з альвеолою та м'якими тканинами (відбувається розрив тканин періодонту, циркулярної зв'язки) і набуває вільності. Частіше уражаються центральні різці верхньої щелепи.

Травма зубів. Травма щелеп. Травма м'яких тканин. (Таблиця).

Характерний крововилив в пульпу внаслідок розриву судинно-нервового пучка. Несильний біль в зубі, перкусія позитивна, є незначна рухливість зуба

Кісти щелеп. Лікування. Цистотомія.

Цистотомія — операція, яка проводиться у дітей значно частіше, ніж цистектомія і передбачає усунення внутрішньокістозного тиску, в наслідок чого спостерігається поступове сплощення та зменшення кістозної порожнини, аж до повного її зникнення.