Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Нейрофіброматоз, хвороба Реклінгаузена. Діагностика, методи лікування.

Діагностика нейрофіброматозу базується на скаргах, клінічних даних та даних рентгенографії. Усі рентгенознаки, що супроводжують хворобу Реклінгаузена можна поділити на три групи.

Перша група — це загальні зміни скелету, що мають вроджений характер. До них відносять потовщення, дисплазію, та подовження кісток кінцівок, черепа та лицевого скелета.

Друга група — це місцеві зміни, так звані вторинні, що розвиваються в наслідок розвитку чи тиску пухлини на прилягаючі кістки. Проявляються вони у вигляді дефектів, деструкцій, екзостозів, періостальних нашарувань.

Третя група — гіпертензійні зміни, які супроводжують центральну форму хвороби і виникають внаслідок підвищеного внутрішньочерепного тиску на кістки черепа при оклюзії лікворних шляхів пухлинними вузлами.

Дослідження крові та виявлення еозинофілії і лейкоцитозу є супутніми ознаками нейрофіброматозу, але не постійними. Диференційна діагностика повинна проводитися з пухлинами м'яких тканин: лімфангіомами, гемангіомами, фіброматозом, ліпоматозом, а також дисплазіями кісток обличчя. Лікування спрямоване на відновлення порушених функцій жування, ковтання, дихання, зору та косметичні корекції зміненого пухлиною обличчя. Підготовка хворого до хірургічного втручання включає лабораторні дослідження крові, сечі, проведення ЕКГ, рентгенографію уражених ділянок обличчя.

Операцію проводять під загальним знеболюванням, якщо оперують на м’яких тканинах — під внутрішньовенним, якщо на кістках — використовують інтубаційний наркоз. У зв'язку з тим, що тканини пухлини добре кровопостачаються, під час операції можлива кровотеча. Тому втручання повинно забезпечуватися одногрупною кров'ю. При хірургічних втручаннях на м’яких тканинах треба визначити об’єм, ділянку де буде видалятися пухлина та якими тканинами буде заміщуватись дефект. Зазвичай для заміщення дефекту м’яких тканин використовують місцевопластичні прийоми. При усуненні деформацій кісток суть операції полягає у нівеліровці збільшеної частини кістки.

Деформації прикусу та зубних рядів лікують ортопеди або хірурги здійснюють різни види остеотомії (в залежності від типу деформації та віку дитини). Лікування дітей з нейрофіброматозом багатоетапне, довгострокове, потребує втручання різних спеціалістів (окуліста, нейрохірурга, педіатра). Прогноз сприятливий.

Система Orphus

Другие статьи

Несудинні доброякісні пухлини м’яких тканин. Нейрофіброма, міома, рабдоміома.

Клітини пухлини мають нейроектодермальне походження. Виникнення и в області обличчя пов’язане з вадою розвитку трійчастого або лицевого нерву. Розташовується по відношенню до нерва: моноцентрично (в товщі нерва — один вузол); поліцентрично (в товщі нерва ряд вузлів з’єднаних між собою).

Особливості злоякісних новоутворень кісток щелепно-лицевої ділянки у дітей.

Злоякісні пухлини кісток у дітей частіше зустрічаються в періоді швидкого росту обличчя — від 3—4 до 7—16 років. Для своєчасного та вірного розпізнавання пухлин щелеп необхідно застосовувати комплексне діагностичне обстеження. Сюди входить ретельний та цілеспрямований збір анамнезу, візуальне та пальпаторне дослідження, ріноскопія

Кісти щелеп. Лікування. Цистотомія.

Цистотомія — операція, яка проводиться у дітей значно частіше, ніж цистектомія і передбачає усунення внутрішньокістозного тиску, в наслідок чого спостерігається поступове сплощення та зменшення кістозної порожнини, аж до повного її зникнення.

Дефекты и деформации губ, возникшие в результате хейлопластики по поводу врожденного несращения.

Дефекты верхней губы на почве несращения ее фрагментов сопровождаются нередко такими деформациями, которые НР всегда удается устранить во время хейлопластики; они могут выявиться сразу после операции или спустя некоторое время. Деформации верхней губы можно разделить на остаточные, вторичные и хирургические.

Остеомиелит челюстей. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Остеомиелит челюстей. По локализации входных ворот и путям проникновения инфекции различают гематогенный, одонтогенный, травматический и туберкулезный остеомиелит.

Нерезорбируемые мембраны. Часть 1.

В настоящее время единственным нерезорбируемым материалом для НТР является расширенный политетрафторэтилен (ПТФЭ), который производит фирма W.L. Gore & Associates. Он представляет собой биосовместимый пористый материал, состоящий из двух уникальных микропористых слоев. Один из них представляет собой открытую микроструктуру в области