Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Модель диспансеризациї працівників хімічних підприємств із захворюваннями пародонту.

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Мета; підвищити ефективність лікування та профілактики захворювань пародонту у працівників підприємств хімії органічного синтезу (ПХОС) Буковини шляхом розробки та впровадження моделі диспансеризації працівників у залежності тяжкості уражень пародонту.

Об'єкт і методи дослідження. Для вирішення мети та поставлених завдань проведено клініко-лабораторне обстеження 136-ти працівників молодого віку (25-34 р.) з різним стажем роботи на підприємствах хімії органічного синтезу м. Чернівці(основна група) та 138-и осіб такого ж віку які не мали контакту із професійними шкідливостями.

Епідеміологічні методи - для визначення розповсюдженості та структури захворювань пародонту; клінічні - стоматологічне пародонтологічне дослідження з визначенням параклінічних індексів КПВ, гігієни - OHI-S, API, запалення кровоточивості – РМА,СРI,РВІ; рентгенологічні - ортопантомографія та прицільна рентгенографія; статистичні.

Результати. На основі клінічної та індексної оцінки ефективності лікування захворювань пародонту, тривалості ремісії розроблена модель диспансеризації, визначені строки диспансерного спостереження та обсяг необхідного.

Висновок. Застосування розробленої моделі диспансеризації дозволяє попередити загострення патологічних прцесів і сприяє профілактиці ускладнень.

Ключові слова: працівники хімічних підприємств, захворювання пародонту мінеральні води Буковини, лікування,диспансеризація.

Актуальність теми
Складність етіології й патогенезу захворювань паро¬донту, особливо генералізованого пародонтиту, залежність їх розвитку від багатьох чинників, відсутність первинної профілактики та зруйнована система диспаисеризації о6умовлюютъ високу розповсюдженість гінгівіту, пародонтиту, особливо в осіб молодого та зрілого віку, знижують ефективність лікувально-профілактичних заходів.

Досліджения стоматологів украінської школи значно розширили й поглибили уявлення про патогенетичні механізми розвитку запально-дистрофічних процесів у тканинах пародонту.
Особлива роль відводиться нейротрофічним порушенням, у тому числі пов’язаним з дією шкідливих чинників довкілля. В останні роки з'явились роботи, в яких обгрунтовано доказаний вплив шкідливих виробничих чинників як на загальний стан здоров’я робітників цих підприємств, так і на стоматологічне здоров’я.

Аналіз сучасного стану клінічної пародонтології, за даними всесвітньої літератури, свідчить, що розробка ефективних методів лікування та профілактики грунтується на комплексному індивідуальному підході до вибору того чи іншого методу лікування в залежності від особливостей розвитку патологічного процесу, пов’язаного із загальним станом організму, виробничою діяльністю та станом довкілля. Не дивлячись на значну кількість методик лікування, різноманітність лікарських форм і медикаментів, що застосовуються в пародонтології, ефективність терапії захворювань пародонту залишаються недостатніми.

Усе не спонукає до створення нової моделі стоматологічної служби в Украні, найважливішим пунктом якої є наукове обгрунтування й розробка регіональних програм профілактики та лікування стоматологічних захворювань з урахуванням місцевих факторів ризику й відродження та впровадження диспансерного методу лікування таких пацієнтів.

Мета дослідження підвищити ефективність лікування та профілактики захворювань пародонту у працівників підприсмств хімії органічного синтезу Буковини шляхом розробки,провадження моделі диспансеризації працівників у залежності від тяжкості уражень пародонту.

Об’єкт дослідження. Для вирішення мети та завдань проведено клініко-лабораторне обстеження 136 працівників молодого віку з різним стажем роботи на підприємстваї хімії органічного синтезу м.Чернівці (основна група) та 138 осіб такого ж віку,які не мали контакту із професійними шкідливостями.

Методи дослідження: епідеміологічні визначення розповсюдженості та структури захворювань пародонту;
патологічне й клінічні- стоматологічне й пар одонтологічне дослідження з визначенням пара клінічних індексів КПВ, гігієни – OHI S,API,запалення РМА, СРI, кровоточивості –РВІ; рентгенологічні-ортопантомографія та прицільна рентгенографія, статистичні.

Результати дослідження. На основі аналізу отриманих клінічних і лабораторних досліджень установили, що запальні й дистрофічно-запальні процеси робітників молодого віку вже в перші роки праці на хімічних підприємствах протікають на тлі значного зниження захисних механізмів порожнини рота, високого мікробного обсіменіння ясенних і пародонтальних кишень антиоксидатного захисту.

Установлено негативний вплив шкідливих виробничих шкідливих чинників на рівень та особливості перебігу захворювань пародонту залежно від стажу, що вимагав розробки та впровадження посильних заходів компенсації шкідливої дії на пародонт й організм у цілому.

Була розроблена й випробована схема комплексу лікувально-профілактичних заходів, що включала два етапи.

Перший етап:
- навчания пацієнтів сучасних індивідуальних методів гігієни
порожнини рота, підбір засобів індивідуальної гігієни, контроль правильного виконання гігієнічних заходів, санація порожнини рота проведення професійної гігієни порожнини рота медикаментозне лікування (протизапальна антібактеріальна та  інші види терапії.

Другий етап - фізіотерапія гідро-бальнеотерапія мінеральними водами Буковини).

Оцінка ефективності лікувально-профілактичних заходів проводилась кожні трі місяці протягом двох років.

Усього обстежено 136 пацієнтів після першого року спостереження й 108 - після другого (основна група) та осіб контрольної групи.

Осповними показниками ефективності лікування у віддалені строки вважали: тривалість ремісії, приріст ураження зубів карієсом - линаміка індексу КПВ; динаміка деструктивних уражень пародонту; визначеиня потреби хворих у видах лікування між ремісіями (превентивне або комплексне).

Аналізуючи тривалість ремісії протягом двох років, установили, що реміісії в основній групі були триваліше в середньому на два місяці в порівнянні з контрольною групою (р < 0,05). У хворих основної групи відмічена тенденція до підвищення строків ремісїї й на другому році спостереження.

Одним з важливих показників ефективності лікування у віддаленні строки є аналіз потреби в різних видах лікування хворих. В основній групі кількість осіб, які потребують тільки превентивного лікування, у 3-4 рази більше,ніж у контрольній, яким необхідно проводити комплексне лікування в повному обсязі. Це вказує на позитивні результати лікування пацієнтів основної групи.

Потреба тільки у превентивному лікуванні в основній групі у 2-3 рази вище, ніж у контрольній. Одночасно встановлено тісний кореляційний зв’язок між величиною індексу КПВ й тяжкістю ураження пародонту.

Усе це обгрунтовує необхідність диспансерного спостереження та запланованого лікування працівників ПХОС.

Для створення моделі диспансерного спостереження, установлення строків та обсягу лікувально-профілактичної допомогти детально вивчили клініко-рентгенологічну картину, динаміку індексів гігієни - API, запалення - РМА та кровоточивості - РВІ. Ураховуючи, що макси¬мальна тривалість ремісії в основній трупі складає 12 місяців, детально, з інтервалом у три місяці, вивчалася швидкість зміни індексних оцінок стану гігієни та тканин пародонту у 36 пацієнтів для визначення значень індексів, що передували початку загострення захворювання на пародонтіт.

Використовуючи динаміку збільшення значень індексів за час ремісії, клінічну діагностику, установили контрольні значення індексів, при яких необхідно починати лікувально-профілактичні заходи. Так, превентивне лікування необхідно починати при показниках індексу API - 50,0-55,0 %, індексу РМА - 19,0-22,0%, РВІ -7.0-8,0    %. Комплексне лікѵвання показане при величині індексѵ API 56,0-69,0; індексѵ РМА - 23,0-25,0 %; РВІ
9.0-    10,0 %

Аналогічним методом були встановлені строки проведення профілактичних оглядів хворих. Для пацієнтів, які працюютю у шкідливих умовах, це 8-9 міс. при ХКГ та ГП поч.-І ст.й 6-7 лис. - при ГТІ І-ІІ ст.

3 покращенням якості лікування та збільшенням тривалості ремісії строки контрольних обстежень можѵть мінятися.

Тривалість ремісії у працівників ПХОС у залежності від діагнозу та строків спостереження

Таблиця 1

Діагноз

Група

Тривалість ремісії (місяць)

Перший рік

Другий рік

ХКГ

Основна

9,65±0.15*

9,92 + 0,11*

Контрольна

7,96+0,21*

7,85+0,23*

ГП-1 ст.

Основна

9,1±0,14*

9,6±0,09*

Контрольна

7,1±0,22*

6,65+0,21*

ГП II ст.

Основна

7,74±0,18*

7,86+0,12*

Контрольна

6,4±0,13*

6,07±0,19*

Примітка: * Р < 0,05.
Потреба в різних видах лікування хворих на генералізований пародонтит (ГП)

Таблиця 2

Рік

спостереження

Група

Час

спостереження,

міс.

Потреба у превентивному лікуванні хворих (%)

Потреба в комплексному лікуванні хворих (%)

ГП поч.-І ст.

ГП І-П ст.

ГП поч.-І ст.

ГП І-П ст.

I

основна

6-9

26 %

40 %

22 %

2,'і "о

9-12

37 %

20 %

15%

20 %

контрольна

6-9

22 %

13,3 %

22

60 "п

9-12

11 %

6,7 %

45

20 %

И

основна

18 21

47,4 %

26,7 %

1,1,8

13,3 %

21-24

31,6%

-10,0 %

5.2 “о

20,0 %

контрольна

18 21

5,3 %

13.3

2(),3

66,7 %

21 - 24

15,8 %

6,7 "о

52.6 %

13,3%

Запропоновані методику визначення часу контрольних обстежень і строків пведення превентивного чи комплексного лікування можна використовувати на будь-яких підприємствах хімії органічного синтезу або інших підприємствах зі схожими виробничими видами шкідливості.

Висновки: На основі клінічної та індексної оцінки ефективності лікування захворювання, пародонту у працівників хімічних підприємств Буковини, тривалості ремісій розроблена модель диспансеризацфї, визначені строки диспансерного спостереження та обсяг необхідного лікування при різних захворюваннях пародонту.

Диспансерне спостереження кожні три місяці протягом двох років дозволило попередити загострення патологічних процесів у пародонті і сприяло профілактиці ускладнень. Метод простий, доступний, економить час лікаря-стоматолога, і його можна рекомендувати до впровадження у стоматологічних установах будь-якого рівня, де лікуються працівники хімічних підприємств.

Система Orphus

Другие статьи

Преимущества применения клеевых композиций в пародонтологии.

Болезни пародонта наряду с кариесом зубов и его осложнениями являются самыми распространенными стоматологическими заболеваниями среди населения. Лечение заболеваний пародонта строится на принципе максимально индивидуализированного подхода к каждому больному с учётом данных общего и стоматологического статуса. Лечение поэтому всегда носит комплексный характер с применением местной и общей терапии, методы которой нельзя рассматривать в отрыве друг от друга.

Внутренняя гранулема 33 зуба с перфомацией вестибулярной стенки корня.

Пациентка 28 лет. Диагноз: внутренняя гранулема 33 зуба с перфомацией вестибулярной стенки корня. Открытый кюретаж в области 33 зуба, закрытие перфомации СТЛ лоскутом с неба. Использование клея в качестве мембраны, повязки, закрытие свища.

Изучение гигиенического индекса с целью разработки региональной программы профилактики стоматологических заболеваний.

Распространенность стоматологических заболеваний среди населения составляет 95-96 %. Данное исследование заключалось в определении гигиенического индекса в подростковых группах населения. Клиническими осмотрами были охвачены возрастные подгруппы от 14 до 18-ти лет с целью определения указанного критерия у лиц подросткового возраста для повышения эффективности первичной профилактики кариеса зубов и его осложнений.

Три основных этапа лечения инфекций в стоматологии.

Медицинский и стоматологический анамнез Клиническая симптоматика Рентгенологическое исследование Микробиологическое исследование Факторы организма человека (например, генетические)

Классификация рецессии десны.

Sullivan и Atkins (1968A) классифицировали рецессию десны по четырем категориям: глубокая широкая, мелкая-широкая, глубокая-узкая, мелкая-узкая. Они пришли к выводу, что глубокая и широкая десневая рецессия является наиболее трудным для устранения дефектом и с менее предсказуемым результатом лечения. Miller (1985B) расширил эту классификацию с учетом