Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Методи та принципи операцій на губі.

Строки хірургічного втручання на губі визначають вид незрощення та загальний стан дитини. Одностороннє незрощення губи оперують з трьох місяців, двосторонні незрощення — з шести місяців; до одного року бажано провести хейлопластику.

Для підготовки дитини до операції необхідно провести такі дослідження: загальний аналіз крові, тромбоцити, згортання; кров на цукор; кров на групу та резус-фактор; загальний аналіз сечі; аналіз кала на яйця глистів; мати висновок ЛОР лікаря, педіатра та невропатолога; епіддовідку, рентгенографію органів грудної клітини на предмет виявлення їх патології. Після такого обстеження (якщо немає протипоказань) хворий з незрощенням губи може бути прооперованим в умовах щелепно-лицевого стаціонару під внутрішньовенним або інтубаційним наркозом.

Існує багато методик хейлопластики, як односторонніх, так і двосторонніх незрощень (Тенісона, А. А. Лімберга, Л. М. Обухової, Р. Мілларда, К. Кобуса, Харькова-Яковенко та ін.). їх поділяють в залежності від розкрою тканин на 2. подібні, лінійні, прямокутні. Але всі вони переслідують одну мету відновити анатомічну цілість елементів губи (червоної кайми, колонок, носового ходу, м'язів, присінку порожнини рота) та її функціональну спроможність.

Етапи операції передбачають: розкрій тканин шкірної частини фрагментів губи по одній із методик, мобілізацію м'язів основи крила носа, та, слизової оболонки червоної кайми, присінку порожнини рота, ушивання країв рани пошарово з урахуванням нової ретротранспозиції тканин. Найбільш складним хірургічним завданням є ліквідація дефекту при двосторонніх незрощеннях губи, який обумовлений малим запасом м'яких тканин (особливо середнього фрагмента), деформацією всіх відділів носу, протрузією міжщелепної кістки (видавання її вперед). Протрузія міжщелепної кістки є першим протипоказанням для проведення хірургічного втручання на губі. Тому, до операції необхідно міжщелепну кістку перемістити в правильне положення відносно бокових фрагментів альвеолярного відростку.

При першому консультуванні такої дитини, лікар повинен визначити причину протрузії — дія язика та годування соскою. Іноді призначають носіння пов'язки Мак-Нейла, яка фіксується до шапочки немовляти. Цю пов'язку дитина носить до операції тільки під час сну під контролем щелепно-лицевого хірурга та ортодонта. Ефективність пов'язки Мак-Нейла не дуже висока, тому доцільно виготовити ортодонтичний апарат, який переміщує різцеву кістку в ретроположення. Існують і хірургічні методи усунення протрузії міжщелепної кістки. Ці методи, в основному, зводяться до проведення різних видів остеотомій. Частіше роблять косу остеотомію сошника у передній третині його під час хейлопластики.

При вираженій протрузії міжщелепної кістки та малій кількості м яких тканин спочатку проводять хейлопластику з однієї сторони, а потім, через три місяці — з другої, або двосторонню хейлопластику виконують із косою остеотомією сошника у передній третині його одномоментно. Але всі остеотомії не небезпечні для сошника, бо відуть до розвитку деформацій по сагіталі. Тому остеотомію проводять лише у випадках, коли ортодонтичними апаратами не вдається поставити різцеву кістку у правильне положення. Вроджені незрощення верхньої губи супроводжуються деформацією носа.

Під час первинної хейлопластики деформація кінчика носа усувається частково (деякі методики, наприклад, Л. В. Харькова, Харькова-Яковенко, передбачають усунення цієї деформації), тому після операції бажано виготовлення вкладишу в ніс, який формує носовий хід та крило. Наслідками невірно проведеної хейлопластики будуть деформації губи та носа: зменшення по висоті верхньої губи, несеметричність ніздрів, утворення мілкого присінку порожнини рота, зменшення сагітальних розмірів верхньої щелепи. Принципи і час лікування визначаються ступенем деформації чим остання більш виражена і має наслідки функціонального характеру (тобто вона є джерелом формування наступних деформацій прилеглих тканин), тим раніше її треба ліквідувати.

Система Orphus

Другие статьи

Вивих зубів. Неповний вивих зубів.

Вивих зубів — це зміщення зуба часткове чи повністю по відношенню до альвеоли та поряд розташованих зубів. Неповний вивих зубів. При цьому виді травми зуба може відбуватися зміна положення зуба в трьох направленнях по вертикалі (зміщення в бік оклюзійної площини, поворот навколо повздовжньої осі)

Кісти щелеп. Лікування. Цистотомія.

Цистотомія — операція, яка проводиться у дітей значно частіше, ніж цистектомія і передбачає усунення внутрішньокістозного тиску, в наслідок чого спостерігається поступове сплощення та зменшення кістозної порожнини, аж до повного її зникнення.

Участь ЛОР-спеціалістів в реабілітації дітей з вродженими незрощеннями піднебіння.

У більшості дітей із наскрізним вродженим незрощенням губи і піднебіння деформовано ніс у вигляді сплощення крил носа, розширення присінку носа. У 41% таких хворих відмічені скривлення носової перегородки або аномалії її розвитку.

Бокові кісти та нориці шиї

Бокові кісти та нориці шиї є наслідком аномального розвитку другої глоткової кишені та другої зяберної щілини або шийного синуса. У дитини вони локалізуються у верхньому відділі шиї попереду грудино-ключично-сосцевидного м’язу між внутрішньою та зовнішньою сонними артеріями і відкриваються в ділянці піднебінного мигдалика.

Пухлиноподібні новоутворення м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки у дітей. Вроджені кісти щелепно-лицевої ділянки.

Вроджені кісти щелепно-лицевої ділянки поділяють на утворення, які виникають в результаті аномалій (середні та бокові кісти шиї, кісти привушної ділянки, кореня язика), та кісти, які є вадою розвитку ектодерми — дермоїдні, епідермоїдні кісти щелепно-лицевої ділянки.

Гемангіоми. Клініка, діагностика, методи лікування гемангіом.

Гемангіоми (від haema — кров, angion — судина) — доброякісні пухлини, які за даними Кондрашина Н.І. (1963), ГорбушиноїП.П. (1978), Дудко Д. В. (1980) від 70% до 80% зустрічаються на голові та шиї у дитячому віці. Існує багато теорій, які пояснюють походження гемангіом. Так, Вірхов пропонує фісуральну теорію, за якою гемангіоми