Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Лікування хворих з злоякісними новоутвореннями. Частина 2.

Зовнішні методи променевої терапії поділяють на близькофокусні та дистанційні. При перших відстань від джерела випромінювання до поверхні коливається від кількох міліметрів до 150 см.

Короткодистанційні методи променевої терапії містять:
1)аплікаційну В-та g-терапію;
2)близькофокусну рентгенотерапію;
3)короткодистантну-терапію;
4)внутрішньопорожниннуВ-терапію.

При довгодистанційній променевій терапії застосовують різноманітні апарати: рентгенівські, ?-терапевтичні з джерелами випромінювання Со, Сs, бетатрони, лінійні прискорювачі важких заряджених часток - циклотрони, синхрофазотрон и).
Хіміотерапія в наш час займає третє місце після хірургічного та променевого методів лікування багатьох злоякісних пухлин.

Відомо кілька засобів введення препаратів, які дають змогу домогтися максимального підведення до пухлини:

1) внутрішньопухлинне;
2) внутрішньопорожнинне;
3) внутішньосудинне (внутрішньоартеріальне, внутрішньовенне, внутрішньолімфатичне).

Зараз розрізняють декілька груп протипухлинних препаратів:
— гормональні;
— алкіліруючі;
— антиметаболіти;
— препарати рослинного походження;
— протипухлинні антибіотики;
— інші препарати.

Для лікування злоякісних пухлин використовують також гіпертермію та імунологічні методи.

Протипухлинне лікування впливає на ріст кісток та м'яких тканин. При цьому не виключений, як локальний, так і через центральні механізми вплив на ріст цих тканин. Центральний ефект може бути обумовлений дефіцитом гормону росту.

Дози протипухлинної терапії можуть стати приводом зниження пізнавальної здібності у дітей, значно впливати на функції статевих залоз, зв'язаних як з виробленням гормонів, так і життєздатністю ферментативних клітин.

Застосування хіміотерапії впливає на серце, печінку. Можуть виникати ранні ускладнення (перикардит, міокардит, лівошлуночкова недостатність, аритмія, інфаркт міокарду),"інші ускладнення (дисфункція шлуночків, серцева недостатність).

Найбільш тяжким ускладненням протипухлинної терапії є розвиток іншої первинної злоякісної пухлини. Частота такого ускладнення через 10-20 років після встановлення діагнозу становить 3-12%.

Для зниження ризику при опроміненні у дітей слід проводити захист, зменшувати, по можливості, потужність випромінювання, застосовувати щадячі джерела та режим опромінення, протектори та модифікатори.

Принципи онкодіагностики:
— знання перших ознак пухлин, які частіше зустрічаються у дітей;
— знання організації онкодопомоги дітям та швидке направлення таких хворих до спецвідділень;
— ретельне обстеження дитини лікарем будь-якого фаху, незалежно від підстав звернення;
— у важких для діагностики випадках при незвичайному перебігу захворювання та неясному клінічному малюнку, виключити злоякісні новоутворення;
— встановлення діагнозу в максимально короткий строк;
— не починати лікування без попереднього уточнення діагнозу, а також при відсутності умов для проведення комплексної терапії злоякісних новоутворень.

Система Orphus

Другие статьи

Вроджені кісти та нориці ЩЛД та шиї.

Клінічно кісти проявляються на другому п'ятиріччі життя дитини (23% хворих). Серединні нориці та кісти шиї є ембріональною дисплазією, яка зв’язана з незарощенням щитоязикової протоки, про що свідчить їх зв'язок з під язиковою кісткою та сліпим отвором язика, відповідність ходу повного серединної нориці топографії зачатку щитовидної залози.

Остеома. Остеоїд-Остеома.

На початку розвитку скарг немає, надалі в залежності від місця знаходження. Верхня щелепа: диплопія, важко дихати через відповідну полови¬ну носа; вилицева дуга: обмеження відкривання рота; нижня щелепа: невралгічний біль

Участь ЛОР-спеціалістів в реабілітації дітей з вродженими незрощеннями піднебіння.

У більшості дітей із наскрізним вродженим незрощенням губи і піднебіння деформовано ніс у вигляді сплощення крил носа, розширення присінку носа. У 41% таких хворих відмічені скривлення носової перегородки або аномалії її розвитку.

Клініка травм м'яких тканин обличчя та порожнини рота у дітей

Для ран м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки є свої особливості, які визначаються тим, що обличчя — це ділянка концентрації усіх органів відчуття (зору, слуху, нюху), яка близько розташована до ЦНС. Обличчя має велике -естетичне значення для людини, тому травмування його переноситься дуже важко.

Вроджені кісти щелепно-лицевої ділянки. Диференційна діагностика.

Дермоїдні та епідермоїдні кісти, які нагноїлися у дітей часто нагадують гострий або загострення хронічного лімфаденіту відповідної ділянки. В пунктаті дермоїдні кісти при мікроскопії — лейкоцити, злущені епітеліальні клітини, кристали холестерину.

Актиномикоз. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Актиномикоз — хроническое специфическое воспалительное заболевание с поражением различных тканевых структур и органов, характеризующееся волнообразным длительным течением.