Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Клінічна картина вроджених незрощень губи має характерні ознаки і не викликає труднощів при постановці діагнозу.

Скарги батьків на наявність косметичного дефекту тканин верхньої губи у дитини, неможливість ссати і, природно харчуватись. Односторонні ізольовані незрощеня верхньої губи виявляються у вигляді дефекту верхньої губи з одного чи іншого боку. При цьому червона кайма складається з двох фрагментів, на більшому фрагменті вона піднімається на 1/3, 1 /2, а іноді і більше висоти верхньої губи.

Колонка верхньої губи на незрощеній стороні розділена також на дві частини, при цьому висота колонки на великому фрагменті завжди зменшена, а на малому майже нормальна. Крило носа на стороні дефекту сплощено (м'язи верхньої губи на малому фрагменті вплетені в основу крила носа, що призводить до фіксації крила в патологічному положенні), кінчик також сплощений та разом з перегородкою зміщений у здоровий бік, входу у носову порожнину немає, йог замінює дефект, дно носового ходу відсутнє. Незрощення є частковим при наявності дна носового. Якщо незрощення верхньої губи сполучається із незрощенням альвеолярного відростку, то великий фрагмент останнього (підтятою роз'єднаних м'язів верхньої губи) переміщується вперед і доверху (ніби вивертається), вуздечка верхньої губи завжди коротка. Малий фрагмент при цьому повернутий медіально і виглядає недорозвиненим. При ізольованих скритих незрощеннях губи дефект і деформація м'яких тканин найменша, навіть, іноді — це втягнутість шкіри в проекції колонки верхньої губи. При наскрізних дефектах верхньої губи клінічна картина обтяжується.

Двосторонні незрощення губи являють собою найбільш тяжку ваду щелепно-лицевої ділянки, як за клінічною картиною, так і в наданні лікувальної допомоги. Біомеханізм розвитку її значно відрізняється від односторонніх. При цьому виді дефекту верхня губа поділена на три фрагменти, м'які тканини на бокових фрагментах виражені достатньо, висота колонок зменшена, червона кайма та м'язовий шар, за звичай, достатньо добре виражені. Серединний фрагмент, який представлено міжщелепною кісткою, м'якими тканинами пролябіума (центральна ділянка верхньої губи обмежена колонками), червоною каймою та лерегородкою носа, є головним. Від його положення (наявність протрузії міжщелепної кістки, її поворот, переміщення в одну із сторін), взаєморозташування з боковими фрагментами та вираженості м'яких тканин на ньому залежать строки та вид хірургічного втручання і необхідність ортодонтичного лікування. М'яких тканин на цьому фрагменті завжди обмаль, як червоної кайми, так і шкірної частини верхньої губи, особливо, по висоті. При цьому виді незрощення відбувається найбільша деформація носа.

Перегородка носа завжди дуже коротка, медіальні ніжки крилоподібних хрящів недорозвинені. Іноді перегородка носа притягнута до м'яких тканин губи, кінчик носа роздвоєний, крила розтягнуті і ніс має вигляд "баранячого" носа. Присінок порожнини рота відсутній в середньому фрагменті. У дітей з незрощенням верхньої губи ступінь порушення соматичного стану залежить від виду незрощення, тобто ступеню дефекту. Чим тяжче вид незрощення, тим більше захворюваність дітей. Так, при ізольованних незрощеннях губи, вид дефекту дозволяє дитині правильно харчуватися. Тому вона може нормально фізично розвиватися, набирати вагу, що дуже важливо, особливо, в перший рік життя.

При наскрізних (одно та двосторонніх) незрощеннях верхньої щелепи, що поєднані з незрощенням піднебіння порушуються функції ссання, дихання та звукоутворення. Це призводить до розвитку різних запальних процесів верхніх випадків. При дитальному обстеженні у ціх дітей виявлені тімомегалія, зовнішні та середні отіїи, гіпохромна анемія, гіпотрофія, хронічні захворювання нирок та інші. Таким чином встановлення попереднього та кінцевого діагнозу при вроджених незрощеннях верхньої губи не викликає труднощів. Додаткові методи дослідження використовуються лише для підготовки дитини до хірургічного втручання.

Система Orphus

Другие статьи

Карбункул. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Карбункул — острый гнойно-воспалительный процесс кожи и подкожной жировой клетчатки, распространяющийся на несколько волосяных фолликулов, сальных желез.

Діагностика анкілозів СНЩС у дітей.

Ступінь рухомості головки нижньої щелепи визначається шляхом пальпації її попереду козелка вуха і через передню стінку зовнішнього слухового проходу. При фіброзному анкілозі відчувається ледь помітна рухомість головки нижньої щелепи, чого не має при кістковому анкілозі.

Несудинні доброякісні пухлини м’яких тканин. Нейрофіброма, міома, рабдоміома.

Клітини пухлини мають нейроектодермальне походження. Виникнення и в області обличчя пов’язане з вадою розвитку трійчастого або лицевого нерву. Розташовується по відношенню до нерва: моноцентрично (в товщі нерва — один вузол); поліцентрично (в товщі нерва ряд вузлів з’єднаних між собою).

Остеома. Остеоїд-Остеома.

На початку розвитку скарг немає, надалі в залежності від місця знаходження. Верхня щелепа: диплопія, важко дихати через відповідну полови¬ну носа; вилицева дуга: обмеження відкривання рота; нижня щелепа: невралгічний біль

Нерезорбируемые мембраны. Часть 2.

1. Старайтесь обеспечить стерильность материала. 2. Выберите форму, которая наиболее оптимально закрывает дефект. 3. Придайте мембране нужную форму с помощью ножниц. Избегайте создания острых краев.

Методи діагностики злоякісних новоутворень м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки.

Необхідно відмітити, що патологічне дослідження тканин, одержаних при пункції в дитячому віці, далеко не завжди дає можливість визначити вид пухлини та ступінь її злоякісності (особливо це стосується кісткових тканин). Ось чому більш інформативною є інцізійна