Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Класифікація пульпітів молочних зубів.

I. Гострі форми:  
1) гострий серозний дифузний пульпіт;  
2) гострий гнійний пульпіт;
3) гострий травматичний пульпіт.

II. Хронічні форми:
1) хронічний фіброзний пульпіт;
2) хронічний гангренозний пульпіт;
3) хронічний гіпертрофічний пульпіт;

III. Пульпіт ускладнений  періодонтитом

IV. Загострення  хронічного  пульпіту

Серед гострих форм найчастіше зустрічаються гострий  гнійний  пульпіт, а серед  хронічних  –  хронічний  фіброзний  пульпіт.
Як видно з класифікації  в молочних зубах клінічно відсутні гіперемія пульпи і обмежений пульпіт, а хронічний  конкрементозний  пульпіт  не виникає  в  молочних  зубах  взагалі,  не існує  механізму  утворення дентиклів,  або  петрифікатів.

В молочних  зубах  превалюють  хронічні  форми  пульпітів,  вони  виникають  як  самостійні  форми  і  як  наслідок,  гострого  запалення,  з тенденцією  до загострення. При  хронічному  фіброзному  і  гангренозному  пульпіті  досить часто  на  рентгенограмі  виявляють  зміни  періодонта   в  ділянці  апекса  і  біфуркації.
Серозний  процес за  2-4  години  переходить  в  гострий  пульпіт і  часто  ускладнюється  перефокальним   періодонтитом,  особливо  на  стадіях несформованоного  кореня.

Всі  ці особливості  суттєво ускладнюють  діагностику  і  лікування  пульпітів  в  молочних  зубах. Також  ускладнення  пов’язані з недосконалістю дифдіагностики і діагностики різних форм пульпітів, із слабкими знаннями клініко-анатомічних особливостей будови порожнини різних груп зубів, із неправильним вибором методу лікування, з порушенням у виконанні певних правил під час лікування.

Помилки  при  діагностиці  пульпітів  пов'язані  з  неправильною  оцінкою ознак  і  ступеня  поширеності  запалення  пульпи. Необхідно  ретельно  збирати  анамнез, правильно оцінювати  суб'єктивні  дані,  особливо  больовий  синдром, враховуючи  психосоматичний  стан  дитини, а  також  дані об'єктивного  обстеження,  чітко  знати  клінічну  класифікацію, здійснювати точну  діагностику. Стан  пульпи  перевіряється  за  допомогою  механічних, термічних,  перкуторних,  електричних  та  рентгенологічних  методів. Показовою  буде  електроодонтодіагностика  на  зубах  протилежної  сторони.

Результатом  помилки  на даному  етапі  є  неправильно  поставлений  діагноз.

Диференційна  діагностика  також  попередить  ускладнення, її проводять з карієсом  зуба, невралгії  трійчастого  нерва, періодонтитами, гайморитом  і   різні формами пульпітів між  собою  це основні захворювання  для  дифдіагностики. Для гайморита  характерним  буде  закладеність носа,  утруднене дихання  через  відповідну  порожнину  носа, виділення  з  носа.Також  буде  порушений  загальний  стан дитини: спостерігається підвищення температури  тіла  вище  субфібрильної; загальна  слабкість; головний  біль,швидка  втомлюваність.

Хронічні  форми  дифдіагностують  з  періодонтитами  такого ж перебігу. Для них  буде  характерне  відсутність  болю, відчуття  дискомфорту  під час  накушування,  зондування  безболісне і  тільки  при вростанні  грануляцій  в канал  може виникати  біль  і  кровотеча  з зуба. Інформативним  діагностичним показником  буде  ЕОД  і  рентгенографія.

Для  невралгії  трійчастого нерва характерне  наявність  куркових  зон (місця  виходу  трійчастого  нерва  з  кісткового  черепа, при надавлювані  на які виникає  біль  по  ходу  гілок  даного нерва), це проекція на  шкіру  ментального  отвору,  підочна  і  надбрівна  ділянки. Також при  невралгії  біль  не постійний і  немає  чіткого  виникнення в  ночі,  що характерне для  пульпіту.При невралгії  можуть виникати  прояви  з боку  вегетативної  нервової  системи: гіперемія  шкіри, сльозоточивість,  підвищене  слиновиділення.

При  карієсі  біль  виникає  від  подразників  і  швидко  проходить  після  усунення  подразнюючої  дії. При карієсі  в ночі дитина не відчуває  біль, нормально  спить, а при пульпіті  неспокійна і не може  заснути,  тому  на момент  візиту  до  стоматолога може  виглядає  втомлена.

Дуже  часто ранню  форму  хронічного  фіброзне  пульпіту,  що  перебігає  безсимптомно (із закритою пульповою камерою)  лікують  як  карієс. Це стається  через неуважність  лікаря  і  внаслідок  неповного  вилучення  розм'якшеного  дентину  в  проекції  рогу  пульпи,  частіше  в різцях  і   молярах  верхньої щелепи,  а в постійних  зубах  і в  премолярах . Необхідно пам'ятати, що глибока каріозна порожнина завжди повинна насторожувати лікаря. Дехто  з терапевтів взагалі не визнає  діагноз глибокий  карієс  в  молочних  зубах  і приступає  до  лікування  пульпіту.  

При лікуванні зуба під анестезією часто відбувається  випадкове відкриття рогу пульпи бором яке  залишається непоміченим для лікаря, бо завдяки вазоконстриктору в анестетику пульпа не кровить. Щоб уникнути цієї помилки необхідно до анестезії визначитись із діагнозом, а якщо це не вдалось, то із дна розм'якшений дентин забирають гострим екскаватором (слід пам'ятати, що дном є поверхня каріозної порожнини, яка обернена до порожнини зуба), яким важко відкрити ріг пульпи.

Одною із  ознак  пульпіту є  іррадіація  болю  по  гілкам  трійчастого  нерва, тому  буває  важко  встановити  хворий  зуб,особливо  коли дитина  змучена  і  не хоче  іти  на контакт  з  лікарем. Біль  частіше  проявляється  не  у хворому  зубі,  а  в  сусідніх,  або  в  зубах  протилежної  щелепи. У цьому випадку  може  допомогти  тільки  ретельне  обстеження. Необхідно застосувати  ЕОД-діагностику,  рентгенобстеження (особливо при прихованій каріозній порожнині). Іноді  треба  проявити  мужність, не  піддаватись розчуленню  і  застосувати всі  можливі  методи для точної  діагностики, не йти не компроміси  з  пацієнтам  і  совістю.

Але основна доля помилок виникає на етапі лікування і які ведуть до найважчих  ускладнень. При виборі методу лікування  пульпіту можливе необґрунтоване використання  біологічного методу чи вітальної ампутації за відсутності достатніх показань (не врахований вік дитини, стадію формування кореня, резистентність організму, інтенсивність карієсу). При помилковому  використанні  консервативних методів ускладнення  виникають  як в найближчий час, так і у віддалений період. Основний принцип біологічного  методу  заклечається в стимулюванні  утворення  дентиного містка і відмежування пульпи від вливу з боку  ротової порожнини. Це  досягається  використанням  нетвердіючих  кальцій  вмістних  препараті, таких  як: Calcicur(VOKO), Сalasept(Nordikal Dental);твердію паст Life(kerr), Dycal(Dentsply) з  наступним  перекриттям  склоіономерним  цементом. На цьому  етапі  помилкою  буде  використання  паст, що не мають достатнього  потенціалу  для  утворення  вторинного  дентину, не дотримання  асептики і антисептики, використання  антисептика  з  подразнюючою  дією, що прозведе  до невдачі і прогресуванні пульпіту.  

При використанні методу вітальної ампутації виникає біля 25% ускладнень у вигляді некрозу  кореневої пульпи і розвитку періодонтиту, які зумовлені помилками в  діагностиці і  порушенням  техніки  здійснення самого методу лікування. Ускладнення, які виникають після використанння біологічних  методів лікування пульпітів проявляються у збереженні болю від  термічних  подразників.

Крім вищеназваних причин, ці ускладнення можуть бути зумовлені такими помилками:
a) недотриманням правил  асептики і антисептики;
b) відсутністю герметизації;
c) неправильним вибором лікарських  препаратів, їх концентрації, консистенції;
d) травматичним відкриттям пульпової камери, травматичною ампутацією.
Усуваються ці ускладнення екстирпаційним лікуванням. Віддаленні ускладнення біологічного лікування зумовлюють розвиток хронічного періодонтиту.

Показаннями до біологічного метода є лікування зубів з не сформованим коренем при:
1) травматичний пульпіт:
а) випадкове розкритя рога пульпи;
б) травматичне оголення пульпи не більше 6 годин.
2) гострий серозний обмежений пульпіт
3) хронічний фіброзний пульпіт   

Наступний метод лікування, що застосовують при лікуванні  пульпітів в молочних зубах, це  вітальна ампутація.
Використовується при:
1) травматичний пульпіт, коли з момента травми пройшло більше 6 годин, або пульпа сильно оголена
2) гострий серозний обмежений пульпіт
3) як тимчасовий метод при лікуванні хронічного фіброзного і гіпертрофічного пульпіту в зубах з несформованим коренем.
4) при неефективності або протипоказах до біологічного метода

Цей метод і метод вітальної екстирпації, вимагає адекватного знеболення, вже на цьому етапі виникає ряд помилок і ускладнень. Недостатній знеболюючий ефект. Причина – неточне дотримання методики анестезії, особливості запальні пульпи, неправильний  вибір  анестетика. Усувається повторною  анестезією або застосуванням внутрішньопульпарної чи більш сильнішої  провідникової  анестезії, використанням хороших анестетиків.

Виникнення гематоми. Утворення її пов'язане з тим, що  ін'єкційною  голкою була травмована  кровоносна  судина. Необхідно  провести  тугу тампонаду  чи  притиснути  щоку  в  місці  ін'єкції, накласти холод. А  щоб попередити  ускладнення,  необхідно  просувати голку за  струменем анестетика виконуючи гідропрерарування. Цим буде попереджено ще одне ускладнення -пошкодження нервового стовбура.

Алергічні реакції на анестетики — одне із найтяжчих  ускладнень, особливо коли  розвивається  анафілактичний  шок, який вимагає  інтенсивної  і  швидкої терапії. Найменш небезпечні внутрішньопульпарна та інтралігаментарна анестезії, бо кількість  введеного анестетика  в  цих випадках мінімальна  (0,2-0,4 мл). Причина ускладнень – недостатнє обстеження, не виявлена сенсибілізація організму до анестетика.

Неврит (плексалгія) відповідного нерва виникає через травму нервового стовбура або його  закінчень. Проявляється  парестезією, онімінням, у важких випадках - стійким зниженням  чутливості. Такий неврит лікується  за відповідною схемою, використанням вітамінних комплексів з B6, B12.

М'язева контрактура розвивається як наслідок порушення асептики, травми голкою внутрішнього крилоподібного м'яза, використання  неякісного анестетика. Проявляється болем у пошкодженому м'язі, обмеженням руху скронево-нижньощелепового  суглобу, недостатнім відкриванням рота.

На етапі розкриття пульпової камери можливе таке ускладнення як перфорація стінки зуба або біфуркації, останнє може призвести до пошкодження зачатка постійного зуба, а для постійного зуба  закінчитися видаленням. Після  розкриття пульпової камери і формування доступу до пульпи потрібно досягти  максимальної асептики і антисептики, в ідеалі це досягається використанням кофердама, Optidam(Kerr). Якщо знехтувати цією  вимогою, то в наслідок забруднення  пульпової камери, культі пульпи розвинеться ускладнення в вигляді збереження симптомів і самого пульпіту,поширенню пульпіту на кореневу пульпу. Саму ампутацію  виконують гострим  ескаватором, або турбінним бором повністю щоб не залишилося запаленої  пульпи, що може призвести до рецидиву пульпіту.

Повноцінно зупинена кровотеча проводиться  3% розчином  перекису  водню, 5% розчин  амінокапронової кислоти, розчином «Капрамін», гелем «Viscostat», що дозволяю попередити  підтікання і знизить ризик ускладнень. На подальшому етапі використовуються теплий  антисептик без подразнюючої дії, щоб не виникло токсичного і термічного  пульпітів, такі як 0.5% розчин фурациліну, 1% розчин хлоргексидину. Кінцевий етап вітальної ампутації схожий з біологічним методом і заключається в покриті культі пульпи кальцієвмісними препаратами, що використовуються  при  прямому  покриті пульпи, помилки  і  ускладнення,  які  можуть  виникнути, відповідають  таким при біологічному методі.

Система Orphus

Другие статьи

Лечение пульпита.

При лечении пульпита перед врачом стоят следующие задачи: ликви­дация очага воспаления в пульпе и тем самым устранение боли, стиму­ляция процессов заживления и дентинообразования, предупреждение развития периодонтита, восстановление формы и функции зуба.

Клінічна симптоматика пульпіту тимчасових зубів.

Провідною клінічною ознакою гострого запалення пульпи, незалежно від його локалізації, є гострий нападоподібний біль, що виникає в зубі без будь-якого зовнішнього впливу. Характер больового синдрому покладений в основу диференційної діагностики пульпітів. Зовнішні подразники (термічні, хімічні, механічні) завжди посилюють больоииіі напад або спричинюють його.

Острый периодонтит и обострение хронического периодонтита у детей. Лечение.

При первичном обращении для снятия симптомов острого воспалительного процесса и создания оттока экссудата из периапикальных тканей проводятся следующие мероприятия.

Пульпит зуба. Лечение пульпита у детей.

При выборе метода лечения, особенно у детей с сопутствующей патологией, чикает необходимость консультации врачей других стоматологических специальностей. При хронических заболеваниях других органов и систем для предупреждения формирования

Пульпиты временных зубов. Острый пульпит у детей.

Острый очаговый пульпит во временных зубах встречается редко. Пульпа временных зубов имеет развитую сосудистую сеть, между корневой и коронковой пульпой нет выраженных различий.

Пульпит у детей. Очаговый, гангренозный, гипертрофический, биологический метод.

Важную роль играют субъективные данные. Ведущим симптомом является самопроизвольно возникающая боль. При острых формах она возникает без внешнего воздействия на пульпу и носит приступообразный характер. При прогрессировании процесса боль начинает иррадиировать по ходу ветвей тройничного нерва. Приступы боли чаще возникают ночью. При хронических формах пульпита боль обычно возникает под влиянием раздражителей