Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Класифікація, клініка, діагностика, методи лікування травм зубів

Травма зубів зустрічається в різних вікових групах, але найчастіше вона відбувається у 2—3  та 8—11 років.
Різці травмуються частіше ніж моляри та премоляри, ураження останніх супроводжується, як правило, переломом щелепи.
Фронтальні зуби верхньої щелепи травмуються частіше, ніж нижньої щелепи.
Існують різні класифікації травм зубів.
Класифікація ВОЗ травм постійних зубів у дітей

Клас 1 — забиття зуба з незначними структурними ураженнями (тріщини емалі);

Клас 2 — неускладнений перелом коронки зуба;

Клас 3 — ускладнений перелом коронки зуба;

Клас 4 — повний перелом коронки зуба;

Клас 5 — коронково-кореневий повздовжній перелом;

Клас 6 — перелом кореня зуба;

Клас 7 - вивих зуба неповний;

Клас 8 - повний вивих.

З метою найбільш зручного позначення типів травм виділяються такі типи:

1-й тип — травма зубів з незакінченим ростом кореня;

2-й тип — травма зуба з неповністю сформованою верхівкою кореня;

3-й тип — травма зуба з повністю сформованою кореневою системою.

Зручного для роботи лікаря - стоматолога є таки класифікація гостроти травми зубів:

1. Забиття;

2. Вивих:

2.1. Неповний:
—    без зміщення зуба;
—    зміщення в бік здорового зуба;
—    поворот навколо повздовжньої осі;
—    зміщення у вестибулярному направлені;
—    зміщення у бік порожнини рота;
—    зміщення у бік окклюзійної площини.

2.2. Впроваджений;

2.3. Повний;

3. Тріщина;

4. Перелом впоперек, косий, впродовж:
4.1.    Коронки в зоні емалі;
4.2.    Коронки в зоні емалі та дентину без розкриття порожнини зуба;
4.3.    Коронки із розкриттям порожнини зуба;
4.4.    Зуба у зоні емалі, цементу, дентину;
4.5.    Кореня у пришиїчній, середній та у зоні верхівки.

5. Комбінована травма.

Серед усіх травм зубів вивихи непостійних (НЗ) посідають перше місце (до 50%), на другому місці переломи постійних (ПЗ) без розкриття порожнини зубів і на третьому — вивихи ПЗ.


 

 

 

 

Система Orphus

Другие статьи

Післяопераційне ведення хворих, що перенесли операцію на піднебінні.

У ранньому післяопераційному періоді проводиться антибактеріальна, десенсибілізуюча, протибольова та симптоматична індивідуальна терапія. Першу перев'язку проводять на другий день після операції (замінюють йодоформний тампон під пластинкою), щоб перевірити, як лежать клапті, чи не передавлені вони.

Одонтогенні та неодонтогенні лімфаденіти щелепно-лицевої ділянки.

Слід пам’ятати, що гострий серозний лімфаденіт у дітей, особливо молодшого віку, дуже швидко (через 2-3 дні) переходить у гнійну форму.
Якщо серозне запалення не переходить у гнійний процес, то вузли зменшуються у розмірах, болючість їх зникає. Впродовж кількох тижнів (2-3) вони набувають свою звичайну форму та консистенцію.

Увеличение размеров гребня. Хирургическая методика.

Хирургическая методика может быть использована для наращивания гребня, связанного или не связанного с установкой имплантатов. 1. Для визуализации дефекта формируют полный слизисто-надкостничный лоскут. Необходимо избегать чрезмерного истончения лоскута.

Введение иглы в ткань в хирургической стоматологии. Способы наложения швов.

Производить захват иглы в промежутке от границы между первой и второй от ушка четвертей до середины дуги. Не производить захват в области ушка, это может привести к сгибанию или перелому иглы. Не производить захват в области кончика, это может привести к его повреждению.

Нейрофіброматоз, хвороба Реклінгаузена. Клініка.

Найбільш розповсюдженими теоріями виникнення нейрофіброматозу є ендокринна, дізонтогенетична та неврогенна. У розвитку нейрофіброматозної тканини приймають участь як самі нервові волокна так і сполучнотканинні елементи ендо- та періневрія.

Справжні пухлини та пухлиноподібні новоутворення слинних залоз.

Класифікація пухлин та пухлино подібних новоутворень слинних залоз.