Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Класифікація, клініка, діагностика, методи лікування травм зубів

Травма зубів зустрічається в різних вікових групах, але найчастіше вона відбувається у 2—3  та 8—11 років.
Різці травмуються частіше ніж моляри та премоляри, ураження останніх супроводжується, як правило, переломом щелепи.
Фронтальні зуби верхньої щелепи травмуються частіше, ніж нижньої щелепи.
Існують різні класифікації травм зубів.
Класифікація ВОЗ травм постійних зубів у дітей

Клас 1 — забиття зуба з незначними структурними ураженнями (тріщини емалі);

Клас 2 — неускладнений перелом коронки зуба;

Клас 3 — ускладнений перелом коронки зуба;

Клас 4 — повний перелом коронки зуба;

Клас 5 — коронково-кореневий повздовжній перелом;

Клас 6 — перелом кореня зуба;

Клас 7 - вивих зуба неповний;

Клас 8 - повний вивих.

З метою найбільш зручного позначення типів травм виділяються такі типи:

1-й тип — травма зубів з незакінченим ростом кореня;

2-й тип — травма зуба з неповністю сформованою верхівкою кореня;

3-й тип — травма зуба з повністю сформованою кореневою системою.

Зручного для роботи лікаря - стоматолога є таки класифікація гостроти травми зубів:

1. Забиття;

2. Вивих:

2.1. Неповний:
—    без зміщення зуба;
—    зміщення в бік здорового зуба;
—    поворот навколо повздовжньої осі;
—    зміщення у вестибулярному направлені;
—    зміщення у бік порожнини рота;
—    зміщення у бік окклюзійної площини.

2.2. Впроваджений;

2.3. Повний;

3. Тріщина;

4. Перелом впоперек, косий, впродовж:
4.1.    Коронки в зоні емалі;
4.2.    Коронки в зоні емалі та дентину без розкриття порожнини зуба;
4.3.    Коронки із розкриттям порожнини зуба;
4.4.    Зуба у зоні емалі, цементу, дентину;
4.5.    Кореня у пришиїчній, середній та у зоні верхівки.

5. Комбінована травма.

Серед усіх травм зубів вивихи непостійних (НЗ) посідають перше місце (до 50%), на другому місці переломи постійних (ПЗ) без розкриття порожнини зубів і на третьому — вивихи ПЗ.


 

 

 

 

Система Orphus

Другие статьи

Карбункул. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Карбункул — острый гнойно-воспалительный процесс кожи и подкожной жировой клетчатки, распространяющийся на несколько волосяных фолликулов, сальных желез.

Лікування хворих з злоякісними новоутвореннями. Частина 2.

Зовнішні методи променевої терапії поділяють на близькофокусні та дистанційні. При перших відстань від джерела випромінювання до поверхні коливається від кількох міліметрів до 150 см.

Нейрофіброматоз, хвороба Реклінгаузена. Діагностика, методи лікування.

Діагностика нейрофіброматозу базується на скаргах, клінічних даних та даних рентгенографії. Усі рентгенознаки, що супроводжують хворобу Реклінгаузена можна поділити на три групи.

Биорезорбируемые мембраны.

Идеальной является мембрана, которая обеспечивает условия для НТР и является биосовместимой и биодеградируемой. Исследования показали, что с этой целью с успехом могут быть использованы многие материалы: сетка из викрила (Vicryl mesh, Johnson & Johnson); периоген (Periogen); коллаген I типа (Perio-Barrier); оксидированная целлюлозная сетка

Визначення та етіологія анкілозу СНЩС у дітей.

Анкілоз — повна чи часткова рухомість нижньої щелепи, визвана змінами у суглобі. Контрактура це також повна чи часткова нерухомість щелепи, яка розвивається внаслідок будь яких позасуглобових причин (запальні процеси, травми, пухлини).

Методи лікування анкілозів СНЩС.

В інших випадках таке втручання проводять у більш пізні строки. В останні роки для усунення мікрогенії використовують методику дистракціонного остерсинтезу (розширення та подовження щелепи), що базується на принципах Елізарова. За цією методикою проводять горизонтальну остеотомію гілки щелепи з послідуючим її розтягуванням до 1,5-2 см.