Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Кісти підщелепної слинної залози. Кісти привушної слинної залози.

Кісти підщелепної С.З. у дітей зустрічаються дуже рідко. Скарги будуть такими ж як при попередніх кістах з іншою локалізацією. В підщелепній ділянці виявляється новоутворення м’яко-еластичної консистенції, із чіткими контурами, безболісне при пальпації. Шкіра над ним незмінена в кольорі. При пункції отримують слизоподібну рідину жовтого кольору.

Диференціювати кісти підщелепної С.З. треба з “ранулами”, судинними новоутвореннями (гемангіомами, лімфгемангіомами, лімфангіомами), дермоідними та епідермоїдними кістами, ліпомами цієї локалізації. Лікування: проведення цистотомії або цистектомії за показаннями.

Кісти привушної С.З. у дітей майже не зустрічаються. Вони дуже повільно ростуть. Кіста привушної слинної залози клінічно ніяк не проявляється доти, доки вона не досягне великих розмірів. Після цього настає деформація м’яких тканин, шкіра в привушній ділянці не змінена, межі кісти визначити важко, тому що вона розташована в товщі привушної залози, функція С.З. не страждає. На сіалограмі виявляється дефект наповнення. Диференційна діагностикаккі привушної С.З. проводиться з паротитом Герценберга, судинними новоутвореннями, пухлинами С.З.

Лікування кіст привушної С.З. являє собою певні трудмоїці, які пов’язані з анатомо-топографічними особливостями цієї ділянки (наиммк іь залози та проходження п. facialis). Основним способом хірургічного втручання є цистектомія з частковою паротидектомією (при якій зберігають п. facialis). Всі операції у дітей проводять під загальним знеболюванням.

Система Orphus

Другие статьи

Послеоперационный период при применении GTAM.

Важно помнить, что рекомендации в послеоперационном периоде после использования GTAM значительно отличаются от рекомендаций после выполнения пародонтологических операций.

Статистика, особливості онкопедіатрії.

За рік на території України захворюваність злоякісними новоутвореннями становить 1000 дітей. Злоякісні пухлини щелепно-лицевої ділянки у дітей складають 10% всіх пухлин цієї локалізації. Вони розвиваються переважно в періоди швидкого росту обличчя — від З до 4 та від 7 до 11 років.

Кісти під язикових слинних залоз.

Під язикові слинні залози посідають друге місце по кількості уражень кістозними процесами. Це обумовлено анатомо-фізіологічними особливостями: протоки залози вертикальні, короткі, їх буває до 12, розташовані під язиком, де залоза зазнає найбільшої травматизації особливо під час їжі.

Нерезорбируемые мембраны. Часть 2.

1. Старайтесь обеспечить стерильность материала. 2. Выберите форму, которая наиболее оптимально закрывает дефект. 3. Придайте мембране нужную форму с помощью ножниц. Избегайте создания острых краев.

Заболевания слюнных желез. Болезнь (синдром) Микулича.

Болезнь Микулича (сип.: лимфоцитарная опухоль, лимфомиелоидный сиалоз, лимфоматоз и гранулематоз слюнных желез, аллергический ретикулоэпителиальный сиалоз Микулича) увеличение больших слюнных и слезных желез.

Введение иглы в ткань в хирургической стоматологии. Способы наложения швов.

Производить захват иглы в промежутке от границы между первой и второй от ушка четвертей до середины дуги. Не производить захват в области ушка, это может привести к сгибанию или перелому иглы. Не производить захват в области кончика, это может привести к его повреждению.