Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Кісти під язикових слинних залоз.

Під язикові слинні залози посідають друге місце по кількості уражень кістозними процесами. Це обумовлено анатомо-фізіологічними особливостями: протоки залози вертикальні, короткі, їх буває до 12, розташовані під язиком, де залоза зазнає найбільшої травматизації особливо під час їжі. Такі кісти називають ще ранулами (“жаб’ячі” пухлини). В деяких випадках ранула може бути вродженою, тобто дізонтогенетичною пухлиною, про що свідчить виявлення кісти у дітей в віці 6 міс.

Клініка:

Дитина скаржиться, що під язиком знаходиться "щось”, що заважає їжі, іноді розмові, вона зменшується або збільшується у розмірах. При огляді виявляється новоутворення округлої форми, яке розташоване частіше в передніх відділах залози. В зв’язку з тим, що оболонка кісти тонка, сполучнотканинна, вона просвічується через слизову оболонку блакитним кольором. При пункції отримуємо прозору, жовтуватого кольору рідину.

Особливу увагу привертає кіста під’язикової С.З., яка проросла у ділянку підборіддя, вона має форму “піскового годинника”. Одна її порожнина розташована вище щелепно-під’язикового м’яза, а друга — нижче, сполучаються одна з одною кісти вузьким перешийком.

Диференціювати кісти під’язикової С.З. треба з дермоідами дна порожнини рота, судинними новоутвореннями, особливо кістозними IX формами.

Лікування:

Основним методом лікування кіст під’язикової С.З. є хірургічний - цистотомія і вкрай рідко цистектомія. Видалити повністю кісту з оболонкою дуже важко, тому що оболонка, як “павутиння” і рветься при хірургічному втручанні.

Операція виконується під місцевим-інфільтраційним та провідниковим знеболювальним п. lingualis або загальним знеболюванням (в залежності від віку дитини та її психоемоційного стану). Викроюється “вікно” в порожнину кісти, а потім кетгутовими вузлуватими швами підшивається оболонка кісти та слизова оболонка порожнини рота. Кіста тампонується йодофорнною марлею, якщо порожнина її достатньо велика, протягом 4—5 діб. При рецидивах кісти видаляються разом з під’язіїковою залозою.

Значні труднощі виникають при лікуванні ранул у вигляді піскового годинника”. Ця операція у дітей завжди проводиться під загальним знеболюванням.

На першому етапі -підщелепним доступом видаляється частина кісти, яка знаходиться нижче щелепно-під’язикового м’яза та перев’язується перешийок.

II етап — цистотомія, цистектомія або цистсіалоектомія під'язикової С.З., внутрішньоротовим доступом (другої порожнини кісти). Зовнішню рану ушивають наглухо, дренуючи її. В порожнині рота рану після цистотомії тампонують, а після цистектомії чи цистсіалоектомії ушивають щільно.

Система Orphus

Другие статьи

Лікування опіків.

Протишокову терапію треба проводити всім дням із площиною опіків більше 10% поверхні тіла та дітям до 3-х років з опіками більше 5% поверхні тіла.

Забиття зуба.

Забиття зуба — це механічне ураження зуба без ушкодження його анатомічної цілісності. При забитті зуба може бути крововилив у пульпу, внаслідок розриву судинно-нервового пучка. Клініка: у перші години після травми дитина скаржиться на незначний біль у зубі при накушуванні.

Увеличение размеров гребня. Хирургическая методика.

Хирургическая методика может быть использована для наращивания гребня, связанного или не связанного с установкой имплантатов. 1. Для визуализации дефекта формируют полный слизисто-надкостничный лоскут. Необходимо избегать чрезмерного истончения лоскута.

Впроваджений вивих зубів.

Впроваджений вивих — це часткове чи повне проникнення кореня та коронки зуба в кістку тіла та альвеолярного паростка щелепи; частіше такий вивих зустрічається на верхньої щелепи у фронтальних зубах.

Остеомиелит челюстей. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Остеомиелит челюстей. По локализации входных ворот и путям проникновения инфекции различают гематогенный, одонтогенный, травматический и туберкулезный остеомиелит.

Обгрунтування ранніх строків хірургічного втручання на піднебінні

В останнє двадцятиріччя відзначена явна тенденція вітчизняних та закордонних хірургів проводити оперативні втручання на піднебінні в більш ранні строки — з 2-3 років.