Під язикові слинні залози посідають друге місце по кількості уражень кістозними процесами. Це обумовлено анатомо-фізіологічними особливостями: протоки залози вертикальні, короткі, їх буває до 12, розташовані під язиком, де залоза зазнає найбільшої травматизації особливо під час їжі. Такі кісти називають ще ранулами (“жаб’ячі” пухлини). В деяких випадках ранула може бути вродженою, тобто дізонтогенетичною пухлиною, про що свідчить виявлення кісти у дітей в віці 6 міс.

Клініка:

Дитина скаржиться, що під язиком знаходиться "щось”, що заважає їжі, іноді розмові, вона зменшується або збільшується у розмірах. При огляді виявляється новоутворення округлої форми, яке розташоване частіше в передніх відділах залози. В зв’язку з тим, що оболонка кісти тонка, сполучнотканинна, вона просвічується через слизову оболонку блакитним кольором. При пункції отримуємо прозору, жовтуватого кольору рідину.

Особливу увагу привертає кіста під’язикової С.З., яка проросла у ділянку підборіддя, вона має форму “піскового годинника”. Одна її порожнина розташована вище щелепно-під’язикового м’яза, а друга — нижче, сполучаються одна з одною кісти вузьким перешийком.

Диференціювати кісти під’язикової С.З. треба з дермоідами дна порожнини рота, судинними новоутвореннями, особливо кістозними IX формами.

Лікування:

Основним методом лікування кіст під’язикової С.З. є хірургічний - цистотомія і вкрай рідко цистектомія. Видалити повністю кісту з оболонкою дуже важко, тому що оболонка, як “павутиння” і рветься при хірургічному втручанні.

Операція виконується під місцевим-інфільтраційним та провідниковим знеболювальним п. lingualis або загальним знеболюванням (в залежності від віку дитини та її психоемоційного стану). Викроюється “вікно” в порожнину кісти, а потім кетгутовими вузлуватими швами підшивається оболонка кісти та слизова оболонка порожнини рота. Кіста тампонується йодофорнною марлею, якщо порожнина її достатньо велика, протягом 4—5 діб. При рецидивах кісти видаляються разом з під’язіїковою залозою.

Значні труднощі виникають при лікуванні ранул у вигляді піскового годинника”. Ця операція у дітей завжди проводиться під загальним знеболюванням.

На першому етапі -підщелепним доступом видаляється частина кісти, яка знаходиться нижче щелепно-під’язикового м’яза та перев’язується перешийок.

II етап — цистотомія, цистектомія або цистсіалоектомія під'язикової С.З., внутрішньоротовим доступом (другої порожнини кісти). Зовнішню рану ушивають наглухо, дренуючи її. В порожнині рота рану після цистотомії тампонують, а після цистектомії чи цистсіалоектомії ушивають щільно.

Лікування опіків.

Протишокову терапію треба проводити всім дням із площиною опіків більше 10% поверхні тіла та дітям до 3-х років з опіками більше 5% поверхні тіла.

Забиття зуба.

Забиття зуба — це механічне ураження зуба без ушкодження його анатомічної цілісності. При забитті зуба може бути крововилив у пульпу, внаслідок розриву судинно-нервового пучка. Клініка: у перші години після травми дитина скаржиться на незначний біль у зубі при накушуванні.

Увеличение размеров гребня. Хирургическая методика.

Хирургическая методика может быть использована для наращивания гребня, связанного или не связанного с установкой имплантатов. 1. Для визуализации дефекта формируют полный слизисто-надкостничный лоскут. Необходимо избегать чрезмерного истончения лоскута.

Впроваджений вивих зубів.

Впроваджений вивих — це часткове чи повне проникнення кореня та коронки зуба в кістку тіла та альвеолярного паростка щелепи; частіше такий вивих зустрічається на верхньої щелепи у фронтальних зубах.

Остеомиелит челюстей. Воспалительные заболевания челюстню-лицевой области.

Остеомиелит челюстей. По локализации входных ворот и путям проникновения инфекции различают гематогенный, одонтогенный, травматический и туберкулезный остеомиелит.

Обгрунтування ранніх строків хірургічного втручання на піднебінні

В останнє двадцятиріччя відзначена явна тенденція вітчизняних та закордонних хірургів проводити оперативні втручання на піднебінні в більш ранні строки — з 2-3 років.