Гемангіоми (від haema — кров, angion — судина) — доброякісні пухлини, які за даними Кондрашина Н.І. (1963), ГорбушиноїП.П. (1978), Дудко Д. В. (1980) від 70% до 80% зустрічаються на голові та шиї у дитячому віці. Існує багато теорій, які пояснюють походження гемангіом. Так, Вірхов (1803) пропонує фісуральну теорію, за якою гемангіоми локалізуються в ділянці зябрових щілин. Конгейм (1878) розвиток гемангіом пов’язує із “заблукавшими” відшнурованими зародковими клітинами.

Петров Н.Н. (1942) доводить, що гемангіома — це дизембріопластична пухлина, яка розвивається за законом ембріології, тобто вони ростуть, поки не закінчать повну диференційовку в будові своїх клітин. Абрикосов (1950) вважає, що гемангіома являє собою пухлину кровоносних судин. Але до цього часу питання:”Чи є гемангіома пухлиною або аномалією розвитку судинної тканини”, залишається відкритим.

Гемангіома — єдина доброякісна пухлина, що має інфільтруючий ріст та часто у дітей дає рецидиви. Однак не здатна метастазувати. Гемангіоми, як правило, виникають в перші місяці життя дитини. Напочатку розвитку локалізуються в підшкірній клітковині, слизовій та підслизовій оболонках, м'язах і кістках щелепно-лицевої ділянки. Поступово зростаючи, можуть досягати великих розмірів і проростати в сусудні тканини.

У дітей протягом першого року життя гемангіома росте найбільш активно; іноді може зазнавати зворотнього розвитку, але це відбувається тільки при так званій простій чи капілярній формі.

Клініко-анатомічна класифікація судинних пухлин за Н.І.Кондрашиним
1. Проста.
2. Кавернозна.
3. Гілляста.
4. Комбінована (проста -f кавернозна; кавернозна -f гілляста).
5. Мішана (гемангіолімфома, гемані юфіброма, нейроангіофіброма).
6. Системний ангіоматоз.

Виділяють наступні форми гемангіом м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки:
1. За морфологією: кавернозні або печерні; капілярні або прості; гроноподібні або гіллясті.
2. За походженням із судин: артеріальні, венозні, мішані.
3. За темпами росту: швидкоростучі; повільноростучі.
4. За розповсюдженністю: локальні; дифузні.
5. За впливом на навколишні тканини і органи: з порушеннням функції, без порушення функції, з вираженою деформацією ЩЛД.

Найбільш часто зустрічаються гемангіоми: капілярні, гіллясті, кавернозні або їх комбінації.

Клінічна картина вроджених незрощень губи має характерні ознаки і не викликає труднощів при постановці діагнозу.

Скарги батьків на наявність косметичного дефекту тканин верхньої губи у дитини, неможливість ссати і, природно харчуватись. Односторонні ізольовані незрощеня верхньої губи виявляються у вигляді дефекту верхньої губи з одного чи іншого боку.

Техника швов в хирургии.

Восьмерка и простой узловой шов Ушивание начинают с вестибулярной стороны на 3-4 мм апикальнее верхушки сосочка, во избежание разрыва истонченных сосочков. Иглу сначала вводят с внешней стороны вестибулярного лоскута, а затем проходят с внешней эпителизованной по-верхности (восьмерка) или внутренней соединительнотканной (простой) поверхности язычного

Фіброзна остеодистрофія. Клініка, діагностика, методи лікування.

Фіброзна остеодистрофія — це захворювання, яке у дітей практично не зустрічається. При ньому у зрілій кістці відбуваються дистрофічні зміни кісткової субстанції, розростання сполучної тканини та лакунарне розсмоктування кістки — процеси послідовні, реактивні.

Лімфангіома. Клініка, діагностика, диф. діагностика, методи лікування.

Лімфангіома — пухлина дизембріогенного характеру, що походить із лімфатичних судин. Виявляється вона з народження дитини. Часто локалізується в м’яких тканинах обличчя, шиї і рідше язика. За клініко-морфологічною картиною розрізняють капілярно-кавернозну, кавернозну та кістозно-кавернозну форми лімфангіоми. Пухлина характеризується повільним, але прогресивним ростом.

Капілярна, кавернозна та мішана гемангіома.

Капілярна гемангіома розташовується частіше в щічній та очній ділянках, рідко — в інших ділянках обличчя та задньої поверхні шиї. На вигляд — багрова пласка пляма з чіткими межами. Забарвлення новоутворення різко блідне, при натисканні іноді зникає (так званний симптом спустошення та наповнення).

Остеобластокластома. Таблиця.

На початку розвитку скарг Немає; інколи може рано з'являтися біль в зубах, що знаходяться в пухлині; по мірі росту пухлини ускладнюється відкривання рота, якщо знаходиться біля суглобу, біль при жуванні