Мы всегда на пульсе вашего стоматологического здоровья


    Услуги Статьи Вопросы
LiveZilla Live Help


Етіологія, статистичні дані незрощення губи та піднебіння.

Статистика

В Україні в 1998 році відбулося 500 тисяч пологів, 1999 - 390 тисяч пологів. В середньому кожна 896 була із незрощенням верхньої губи та, чи піднебіння. В 1995 році співвідношення було дещо іншим — 1:1027. В Україні реєструється 1370 пологів на добу кожна друга дитина при цьому з вродженими дефектами та деформаціями щелепно-лицевої ділянки. За період з 1973 по 1998 рр. в деяких країнах Європи (Польща, Угорщина, Фінляндія, Словенія, Данія) кількість дітей з вадами на 1000 новонароджених коливалось від 1,11 до 2,02. Слід казати, що крім таких дітей народжуються діти з іншими дефектами та деформаціями щелепно-лицевої ділянки. Це в першу чергу діти із колобомами обличчя, макрота мікростомами, синдромами І-ІІ зяберних дуг, ектодермальними дисплазіями та інше. Тому правильніше було б рахувати, що в середньому в Україні кожний рік народжується біля 600 дітей із вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки. Коливання по областям України від 15-17 дітей нарік до 35-46! Тенденції до значного зниження кількості таких дітей не передбачається, оскільки екологічні, економічні, соціальні та інші фактори, які впливають на здоров'я батьків та їх дітей не покращуються.

Етіологія

У звязку з тим, що на сьогодні 97% генома людини розшифрована, є підстави сподіватися, що в майбутньому можна буде впливати на формування плода, хоча лише 3 роки назад генетик Пауль Бенке (сподвижник известнейшего челюстно-лицевого хирурга Ральфа Милларда) запевняє хірургів, оперуючих незрощення в тому, що малоімовірно, що молекулярний генетик ближчим часом зайде в 60 операційну з геном незрощення, який прікриплений до ратровірусу. Саме тому ми повинні продовжувати удосконалювати наше хірургічне лікування. Незрощення губи та піднебіння мають поліетіологічну природу. Народженню такої дитини сприяють екзо-та ендогенні причини.

До екзогенних причин слід віднести:

- фізичні (радіоактивне випромінення;механічна дія на плід — внутрішньоматковий тиск, тиск одоного плода на інший, пухлини матки, підвищення температури тіла вагітної),

- хімічній (професійна шкідливість; вживання фармакологічних препаратів під час вагітності, особливо в першій її половині (6-11 тижнів),

- біологічні (віруси грипу, епідеміологічного паротиту, краснухи; гіпоксія плоду; гіповітамінози, гіпервітамінози-А), вплив іонізуючої радіації на майбутніх батьків та вагітну матір, порушення екологічної рівноваги, яке має тератогенну дію на організм плоду (загазованість атмосфери, інтенсивний розвиток хімічної індустрії, наявність пестицидів у продуктах харчування).

До ендогенних факторів належать: захворювання батьків (хронічні захворювання статевих органів - трихомонадаз, інфекційні хвороби матері, токсоплазмоз; спадковість, яка становить до 30%), вік матері (з віком ймовірність народження дитини з незрощенням зростає, професійна шкідливість; стресові ситуації, які збільшують вірогідність формування внутрішньоутробних вад розвитку плоду, шкідливі звички батьків (паління, вживання наркотиків, алкоголю), вживання фармакологічних препаратів під час вагітності (особливо в перші 3-4 міс). Всі ці фактори у різному ступені створюють передумови для розвитку аномалій щелепно-лицевої ділянки.

Система Orphus

Другие статьи

Остеобластокластома. Клініка, діагностика, методи лікування.

Остеобластокластома — пухлина, що походить з кісткової тканини. Напочатку розвитку пухлини скарг у дитини немає. Інколи може рано з'являтися біль в зубах, що знаходяться в пухлині; по мірі росту пухлини ускладнюється відкривання рота (якщо вона знаходиться біля суглобу), з’являється біль при жуванні.

Пухлиноподібні новоутворення кісток щелепно-лицевої ділянки у дітей. Кісти щелеп. Класифікація.

До групи пухлиноподібних новоутворень віднесені одонтогенні кісти щелеп {радикулярні, фолікулярні, первинні одонтогенні кісти), тверда одонтома, цементома, негігантоклітинний епулід.

Лімфангіома. Клініка, діагностика, диф. діагностика, методи лікування.

Лімфангіома — пухлина дизембріогенного характеру, що походить із лімфатичних судин. Виявляється вона з народження дитини. Часто локалізується в м’яких тканинах обличчя, шиї і рідше язика. За клініко-морфологічною картиною розрізняють капілярно-кавернозну, кавернозну та кістозно-кавернозну форми лімфангіоми. Пухлина характеризується повільним, але прогресивним ростом.

Несудинні доброякісні пухлини м’яких тканин. Фіброма, папілома.

Фіброма — це пухлина із зрілої фіброзної сполучної тканини. В основному, локалізується в порожнині рота. Зустрічається у віці 7-15 років, дуже рідко в грудному. Утворюється в місцях прикусування (щоки, язика, губи). Має кулясту форму, відмежовану від сусідніх тканин, може бути на ніжці або мати широку основу. Росте дуже повільно.

Методи та принципи операцій на губі.

Строки хірургічного втручання на губі визначають вид незрощення та загальний стан дитини. Одностороннє незрощення губи оперують з трьох місяців, двосторонні незрощення — з шести місяців; до одного року бажано провести хейлопластику.

Післяопераційне ведення хворих, які перенесли операцію на губі. Масаж та міогімнастика.

Вправи, що стимулюють тонус і розвиток кругового м'язу в ділянці верхньої губи в ранньому періоді після хейлопластики проводяться матір'ю дитини. Тканини верхньої губи легко масажуються пальцями: пощипуються, погладжуються, беруться в складку. Бажано ці вправи проводити до їжі.